Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка
Мирослав Дочинець : “Світ належить радісним людям”

СловОпис поспілкувався з корифеєм української літератури Мирославом Дочинцем у Мукачево за чашкою унікальної запашної закарпатської кави. Хотілося говорити про життя (а, спілкуючись із ним, інакше й не можна), філософію, мову, творчість, ще про багато чого. От ми й говорили. Пропонуємо вам першу частину нашої захопливої бесіди.   Про мистецтво жити. Мені сподобалося у Маркеса, бо […]

Щебетати

Ви дослухалися, як співають восени пташки? Так от, вони не просто співають, вони трепетно щебечуть. І щебіт цей неперевершений! Багато пташок перед відльотом у вирій так пробують свої крила й голос. У тих, хто не відлітає – теж вражаючий спів із ностальгічними переливами: вони наче демонструють свої ексклюзивні знання про осінь і про те, що […]

Блінчик чи млинець?

Слово “блінчик” не випадково закінчується так само, як і слово “суржик”. У цьому – певний символізм і кореляція. А чому саме млинець правильно? СловОпис здійснив прискіпливі дослідження і ось що встановив. Млинець – це результат того, що вже напрацював великий благодатний український млин, розмахуючи крилами на вітрі. Млинець – це така мікрокопія отого розмаху млина, […]

Сергій Пантюк: Постколоніалізм змушує захищати українську мову

СловОпис продовжує публікувати міркування лідерів громадської думки з актуальних для суспільства проблем. Цього разу наш співрозмовник – письменник, журналіст, громадський діяч і видавець Сергій Пантюк. Говоримо про те, чому нам в Україні й досі доводиться захищати українську мову.         Я би дуже хотів, щоб українська мова не потребувала ні захисту, ані підтримки, […]

Копиця

Копиця за українських реалій – не просто копиця, а нагромадження всіляких смислів, часто до кінця й неосмислених. Ну от, наприклад, усім відомо, що Україну давно вже називають житницею Європи, а то й житницею світу, оскільки експортує своє зерно не лише на європейські ринки, а й стала світовим лідером з його експорту. Але при цьому ВВП […]

Височінь

У кожного з нас – своя височінь. Зі своїми рельєфами, підніжжями, схилами. Заледве народившись, ми вже отримуємо свою височінь. Свою історію. Свою долю. І йдемо до неї теж по-своєму: хто – радісно й сміючись, хто – сумно й буркотливо, хто – величаво, хто – як яскрава комета, а хто – плазуючи, і в очі послужливо […]

Шацькі озера: Мистецтво думати про нічого. Нотатки мандрівника.

Ідея поїздки на Шацькі озера, де я ще не була досі, виникла абсолютно спонтанно. І ось я вже мчуся  дорогою Е373, так званою «варшавкою» (міжнародним сполученням із Польщею), нестереотипною українською дорогою, бо без ям і вибоїн. «О, а як ви тут опинились?!» – здивовано оглядає мене й заляпаний грязюкою автомобіль колоритна сільська бабуся. Дія відбувається […]

Вечером чи увечері?

Українці здавна шанували вечір. Увечері були вечорниці, зрештою, вечеря, коли вечоріло 🙂Вечір завжди був важливою межею між тим, що було і тим, що буде. Увечері можна осмислити зроблене за день і запланувати активність на наступний. Увечері спокій, свіжість і напівтони. Тож розмовляймо хоча б увечері без суржику! І вечір, як ніхто на білому світі, віддячить: зблисне […]

Чому ми наче кентаври?

Українське суспільство в плані вивчення англійської мови нагадує мені кентавра: головою розуміємо, що шлях до Європи пролягає через неодмінне опанування англійської як засобу спілкування, а ногами топчемося в минулому, розраховуючи, що традиційні кінські копита домчать наш віз до швидкісного завтра. Склався навіть такий стереотип: англійську хочуть вивчити й вивчають ті, хто хоче поїхати за кордон, […]

Джміль

Дуже прикольна комаха – джміль. Тоді як ми не знаємо, куди подітися від спеки, джміль, скорочуючи м’язи грудей, розігріває своє тіло до 40 °C. Для чого? Щоб вилітати рано вранці і збирати перший нектар. Загалом усі, хто не в літній відпустці, мають шанс відчути себе джмелем. Бо саме джміль здатен запилювати ті рослини, які не […]