Український бурлеск: розвіятись і порадіти

І в минулому, і сьогодні люди хочуть посміятися та відчути смак простого життя. Тому сіра буденність породила цікавий жанр – бурлеск.

Це була дійсно нова «грайлива» форма, яка стала цікава споживачам, любителям розваг.

Як напрям стилю бурлеск з’явився в поетичному середовищі в античній культурі. «У поемах-бурлесках відкрито глузували з «піднесених героїв» і складних літературних прийомів, до чого традиційно вдавалися давньогрецькі класики.

Автори бурлесків навмисно змішували різні стилі, одночасно використовуючи і просторіччя, і лайки, і “високу лексику”. І цим бурлеск відрізняється від інших жанрів.

В Україні розпочав писати «живою мовою» бурлеску Іван Котляревський. Його “Енеїда” – прекрасний приклад, герої вирізняються грайливим характером, бунтарством та екстравагантністю.

До речі, бурлескна українська поезія цього періоду чимала – це твори таких авторів як Костянтин Пузина, Павло Білецький-Носенко, Костянтин Думитрашко, Порфирій Кореницький, Степан Александров, Михайло Макаровський, Яків Кухаренко та інші.

Загалом до цього жанру належать багато класичних творів. А їхні автори часто-густо ризикували своїм життям, описуючи буття простолюду. І це зрозуміло, адже бурлеск втілює в собі природне бажання людини розвіятися і порадіти, і в цьому немає нічого поганого.

Автор Оксана Несененко