Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка
Щебетати

Ви дослухалися, як співають восени пташки? Так от, вони не просто співають, вони трепетно щебечуть. І щебіт цей неперевершений! Багато пташок перед відльотом у вирій так пробують свої крила й голос. У тих, хто не відлітає – теж вражаючий спів із ностальгічними переливами: вони наче демонструють свої ексклюзивні знання про осінь і про те, що […]

Копиця

Копиця за українських реалій – не просто копиця, а нагромадження всіляких смислів, часто до кінця й неосмислених. Ну от, наприклад, усім відомо, що Україну давно вже називають житницею Європи, а то й житницею світу, оскільки експортує своє зерно не лише на європейські ринки, а й стала світовим лідером з його експорту. Але при цьому ВВП […]

Височінь

У кожного з нас – своя височінь. Зі своїми рельєфами, підніжжями, схилами. Заледве народившись, ми вже отримуємо свою височінь. Свою історію. Свою долю. І йдемо до неї теж по-своєму: хто – радісно й сміючись, хто – сумно й буркотливо, хто – величаво, хто – як яскрава комета, а хто – плазуючи, і в очі послужливо […]

Вечером чи увечері?

Українці здавна шанували вечір. Увечері були вечорниці, зрештою, вечеря, коли вечоріло 🙂Вечір завжди був важливою межею між тим, що було і тим, що буде. Увечері можна осмислити зроблене за день і запланувати активність на наступний. Увечері спокій, свіжість і напівтони. Тож розмовляймо хоча б увечері без суржику! І вечір, як ніхто на білому світі, віддячить: зблисне […]

Джміль

Дуже прикольна комаха – джміль. Тоді як ми не знаємо, куди подітися від спеки, джміль, скорочуючи м’язи грудей, розігріває своє тіло до 40 °C. Для чого? Щоб вилітати рано вранці і збирати перший нектар. Загалом усі, хто не в літній відпустці, мають шанс відчути себе джмелем. Бо саме джміль здатен запилювати ті рослини, які не […]

ПАХОЩІ

Пахощі не візьмеш у пригорщі, але від того їх значимість не зменшується 🙂 Цим словом позначено все багатобарв’я відчуттів, яке шедро дарує нам літо)) Тож пізнаваймо рідну мову! #Словопис #рідна_мова #вивчаймо #знання#правильно #літо #пахощі

ЗАЛИЦЯННЯ

Чудове українське слово – залицяння. Це коли лице як своєрідний монітор. Як осцилограф. Чи як дзеркало з миттєвою зворотньою реакцією. Бо ж коли цікаве залицяння – лице сяє, а коли ні – то, як кажуть, і вусом не веде, а вуса ж, як відомо, теж на лиці. Тобто лице – в епіцентрі подій. Тож, залицяючись, […]

Закон – не ціпок: через коліно не поламаєш

Сьогодні – День Конституції. Конституція – Основний Закон, за яким ми всі з вами живемо з 28 червня 1996 року, коли після безсонної ночі парламентський зал аплодував цій вкрай важливій для країни події. Конституцію постійно хочуть змінювати наші правителі – «каліфи на час». Щоб возвеличити себе, збільшити свій владний термін, щоб стати кількаразовими каліфами. Але […]

СЕРПАНОК УКРАЇНСЬКИХ СЛІВ

СловОпис підготував серію плакатів – мотиваторів, які, як ми сподіваємось, стануть ще одним аргументом для того, аби вивчати рідну прекрасну мову. І нехай ваші серпанки українських слів поповнять інші серпанки і буде нам усім від того серпанково 🙂 #Словопис #рідна_мова #вивчаймо#Університет_Грінченка #пізнаваймо #серпанок

ЦВІРІНЬКАТИ

Без сумніву, походження цього слова – пташине. Наші уважні та чутливі до природи предки саме таким словом зімітували те, що роблять птахи весною чи влітку. Пам’ятаєте: “Цвірінь-цвірінь, журбу покинь”? Тобто семантика слова зазвичай – оптимістична. Тож бажаємо вам оптимізму і нехай пташки нацвірінькають вам повні вінця щастя! #Словопис #рідна_мова #вивчаймо #пізнаваймо#Університет_Грінченка #цвірінькати