Хто ж він, Святий Миколай?

Коли дні стають коротшими, а ночі довшими, на вулиці неможливо знаходитися більше тридцяти хвилин і сильно не змерзнути, при цьому твої ноги встигають стати мокрими від величезних кучугур снігу, тоді
приходить він – сивий дідусь на ім`я Миколай. В народі його звикли кликати «Святим». Отримав він це звертання не просто так: за добрі справи, зроблені багато століть тому. Ця постать – реальна, а не вигадана, як, наприклад, Санта Клаус чи Зубна фея.

Уявімо минуле: багато-багато років тому. Зупинимося на 3 столітті. Саме в цей час і жив наш Миколай. Його рідне місто – Патар, це східна частина сучасної Туреччини. З героя часто роблять великомученика, адже людям так легше повірити у доброту людини. Але це не зовсім правда: чудотворець походив з найзаможнішого роду його міста, жив доволі непоганим життям та ні в чому собі не відмовляв. Але в нього була велика віра – християнська, та щира любов до Господа, яка завжди стояла на першому місці. Саме тому, дотримуючись релігійних заповідей, він визволяв полонених, рятував невинних від смертної кари, неодноразово допомагав бідним на суші та в морі. Завдяки цьому навколо Чудотворця з’явилася велика кількість легенд, і з часом Миколай став одним із найважливіших християнських святих. Його любили та поважали, він став справжнім прикладом для наслідування.

Навіть після його смерті все лишилося на своїх місцях: його мощі зцілювали хворих, тому церква канонізувала Миколая, а люди стали шанувати його як заступника та покровителя.

Але минуло 18 століть, мало хто навідується до поховань Чудотворця, а традиція дарувати подаруночки є.
Одне слово: диво, – відповідь на всі питання, що можуть виникнути.

Святий Миколай вказав людям на те, що дійсно важливо – на радість наших ближніх. Саме тому всі ми, незалежно від віку чи гендеру, переносимося в третє століття та стаємо Чудотворцями на один день. Даруємо щастя нашому оточенню: рідним, друзям, знайомим чи просто тим, хто цього потребує.

Автор Марія Поліщук