Василь Кричевський і його творчі світи

Василь Кричевський – відомий український архітектор, художник, графік.

Український архітектурний модерн, український імпресіонізм в живописі, українська графіка. До чого б не торкалась його вміла рука й креативний розум – те відразу перетворювалось на щось напрочуд самобутнє, оригінальне та стильне. А ще він заснував Українську академію мистецтв.

Коли дивишся будівлі, спроєктовані з допомогою його таланту й оригінального бачення, дух захоплює, ніби дихаєш свіжим весняним вітром десь на вершині гори.

Так само захоплено й довго можна споглядати його картини, оформлення книг, килими й кераміку.

Його доля була нелегкою, як і доля України, для якої він творив та до останнього подиху якою надихався.

Народився в селі Ворожба на Слобожанщині в українській міщанській родині 12 січня 1873 року. Був здібним хлопчиком, і, навчившись креслярству та малюванню, уже в 15 років робив проєкти будинків. І продовжував навчатись.

1903 року у Полтаві з’явився Будинок Полтавського земства, споруджений під його керівництвом. Василь прокинувся знаменитим. Про нього й про його новий стиль – український архітектурний модерн – здивовано заговорили.

Далі він продовжує натхненно створювати архітектурні перлини: прибутковий будинок Михайла Грушевського, будинок для письменників «Роліт», реставрує будинок Тараса Шевченка у Києві та проєктує його музей у Каневі тощо.

Малює. Його картини яскраві й незвичайні, а пейзажі дихають ніжністю. Зараз їх можна бачити у відомих музеях світу, а також в колекціях музеїв України.

Оформлює книжки: «Енеїду» Івана Котляревського, твори Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Григорія Чупринки, Бориса Грінченка, Максима Рильського та багатьох інших. Працює над чотиритомною Антологією української поезії, яку згодом більшовики спеціально знишили.

Створює герб Української Народної Республіки, в основі якого – тризуб.

Викладає. Заснувавши Українську Академію мистецтв, був очільником майстерні архітектури й орнаментики. Керував також Миргородським керамічним інститутом та створив Український архітектурний інститут.

Виготовляє килими на замовлення відомого мецената Богдана Ханенка та власноруч трудиться за гончарним кругом у відомій Опішні на Полтавщині.

Навіть в театрі працює (у Миколи Садовського), а також долучається до створення українського кіно.

Словом, творить багато, різнобічно й натхненно.

Але доля не раз випробовувала його, знищуючи руками й гарматами більшовиків його колекції й творчість, та вчасно винагороджуючи валізою, схопивши яку в руки, він рятував своє життя.

Помер 15 листопада 1952 року в еміграції, в далекій Венесуелі.

Але до останнього подиху малював Україну.

Тетяна Терещенко