Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

Український науковець та електронна хімія

Цими лютневими днями далекого 1874 року народився відомий українець Лев Писаржевський – академік, знаменитий науковець, чудовий лектор та талановитий педагог. А його ім’я носить перший науково-дослідницький заклад – Інститут фізичної хімії АН України.
Саме він започаткував важливий напрям хімічної науки – електронну хімію. Першим розглянув хімічний процес із урахуванням будови електронних оболонок атомів, сформулював нині загальновизнані уявлення про окисно-відновні реакції як процеси віддачі та приєднання електронів, заклав основи електронної теорії каталізу та сольватної теорії електродного потенціалу. Знаннями Лев Писаржевський поділився у своїх підручниках, там йому вдалося викласти увесь матеріал хімії з погляду електронних уявлень.

Лев Писаржевський народився у Кишиневі в українській родині, закінчив Одеський університет та став вивчати неорганічні перекиси. Вивчення речовин, а потім книжка про них зробила Лева Писаржевського знаменитим хіміком уже у 25 років. Деякий час він стажувався у Німеччині, став викладати у різних університетах, у 1913 році у статусі доктора наук він переїхав до Дніпра та став професором Гірничої академії, яку нині відома як Політехнічний інститут. Там він не тільки викладав хімію, а й був Головою профільної кафедри цілих 20 років.
Вченний досліджував та вивчав термодинаміку реакцій у розчинах, вплив розчинника на хімічну рівновагу та інше. Але відомим вченний став завдяки тому, що у 1915 -1917 роках за його ініціативи в країні вперше було організовано виробництво протигазів та кількох медикаментів, найвідоміший серед яких йод, здобутий з морських водорослей!
Уявіть, для того, щоб проводити дослідження йому, в 1915 році в Дніпро вагоном доставили водорослі з Чорного моря. Тоді талановитий учений за місяць зробив майже 17 кілограмів йоду. Це і послугувало причиною будування Йодної станції у Дніпрі. Результати вражали: за перші півроку роботи станція виробила майже 80 кг йоду. Звісно ж, виробництво розширили ще на 50%, щоб станція покривала потреби всієї країни в цьому препараті.
Після грандіозного винаходу «йоду» декілька років він був ректором Гірничої академії, але потім зосередився на науці та допоміг організувати у місті хіміко-технологічний інститут.
Під час Першої світової війни Писаржевський брав активну участь у відкритті у місті перших жіночих курсів (підготовка медсестер). Пізніше вони дали поштовх створенню в Дніпрі ще одного університету – ДНУ та медичної академії. Завдяки Леву Писаржевському хімія як галузь в Україні почала розквітати, дала поштовхи для всебічного розвитку й донині.

Оксана Несененко

Фото: джерело https://kpi.ua/pysarzhevskiy-about