Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка
Голуби воркочуть до теплої сонячної погоди

Літня пора року в нас, українців, супроводжується величезною кількістю народних прикмет. Читаєш їх і розумієш, наскільки наші предки були залюбленими в природу, як надзвичайно тонко відчували її та розуміли) Отож, народні прикмети: – Чистий захід сонця – ознака стійкої ясної погоди. – Якщо вдень з’являються високі купчасті хмари – чекайте вночі знову грози. – Посилення […]

Рідковживані слова, якими можна описати героїзм

Упевнена, кожному з вас відома фраза: “Сміливі завжди мають щастя”. Ще б пак, хто не пам’ятаєте цей буремний 11-й клас з його випускним, підготовкою до ЗНО та, звісно, “Тигроловами” Івана Багряного. Цей твір тоді справив на мене неабияке враження. Я розібрала його на цитати й назавжди вкрабувала їх у закутках своєї пам’яті. Цитата про щастя […]

ТОП-10 НАРОДНИХ ПРИКАЗОК ПРО ЛІНОЩІ, ЯКІ МОТИВУЮТЬ БУТИ ПРАЦЬОВИТИМИ

Як голодний – то їв би, а як наївся, то спав би. Лінивому жить весело, та їсти нічого. Із лежі не буде одежі, а зі спання не буде коня. Догулялись та доспались, що на зиму без хлібу зостались. Ліньки без хліба обідають. Пішов по масло, то й у печі погасло. Тільки пить та гулять, а […]

4 влучні народні висловлювання про зиму

Наша подорож життям пролягає зараз крізь зиму. Дивовижна пора, коли хочеться тепла в прямому й переносному сенсі слова. Недаремно ж кажуть: з ким мені зиму зимувати? Тобто має бути поряд хтось, хто підтримає, коли слизько, підкине дровенят у камін чи грубку, зробить гаряченького чаю ввечері і просто зігріє душу теплою душевною розмовою про улюблену книгу […]

Нехай буде гречка, аби не суперечка

Українці насправді дуже миролюбні. “Нехай буде гречка, аби не суперечка”, – каже народна мудрість, віддаючи перевагу цьому корисному та поживному продуктові харчування. Адже, як відомо, суперечки виснажують як морально, так і матеріально. І хто ж міг тоді, коли народжувалась ця філософська народна сентенція, передбачити, що її прискіпливо та буквально сприймутьукраїнські політики? 🙂 Вони, як відомо, люблять задобрювати […]

ТЕЛЕПЕНЬ

Телепень – слово-антибумеранг, яке ми, говорячи про когось, в жодному разі не хочемо чути про себе. Воно й не дивно, словники так трактують його значення: нерозумна, вайлувата людина. Перераховують ще й синоніми: тюхтій, одоробло, дурень, вайло, неотеса, інші. А це, як ви самі розумієте, про кого завгодно, але не про нас 🙂 Щодо походження слова […]

ПІДБИТИ КЛИНЦІ

Підбити чи підбивати клинці – упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги; залицятися. Рідше це словосполучення використовують у значенні – здійснювати інтриги проти кого-небудь. Та загалом воно має амурне значення. Походження фразеологізму оповите історичною темрявою. Тож СловОпис здійснив власне розслідування і ось які висновки зробив. Почалося все з якогось теслі. Тесля за допомогою клинців розколював дерево. […]

ПІЙМАТИ ОБЛИЗНЯ

Піймати облизня – цікавий та колоритний український вислів. Це стовідсотково те, чого ми зовсім не хочемо для себе. При цьому якомусь нахабиську ми, ніде правди діти, десь у глибині душі інколи й можемо побажати стати ловцем цього облизня. Мовляв, ловіть, мені не шкода 🙂 Що ж означає цей вислів? Піймати облизня – це лишитися без […]

ПОСІПАКИ

Звідки пішло таке колоритне українське слово – посіпаки? Посіпакою здавна називали людей, які були готові допомагати в будь-яких ганебних справах. Тому в українській літературі це слово зустрічається із негативним забарвленням. Синонімом цього слова є: прислужник, поплічник, слуга, попихач, побігач, підмога, поштурховисько, лакей, льокай, лакуза, лакиза, холоп, холуй, раб, пес, приспішник, поштуркач. У сучасній українській мові […]

КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

Мабуть, годі знайти в українській мові популярніше за це слово. «Козак» – кажуть про витривалу, сильну й мужню людину. Про малечу, яка вперто спинається на ноги і сповнена рішучості підкоряти світ. Про людей у віці, які, насправді, ого-ого, ще козаки. І загалом про всіх. Тобто козак – це такий стандарт, така українська матриця, яка присутня […]