Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка
День сміху: історія свята – таємниця за сімома замками

Сміх продовжує життя — цей факт давно встановили вчені. Тож 1 квітня подовжує людське життя на дуже-дуже багато років. Чи  десятиліть. Чи навіть століть.  Тому необхідно використовувати цю унікальну можливість і наблизитись до вічної молодості, шануючи День сміху. Саме так чинили досі у всьому світі. Але, що цікаво, історія виникнення цього свята — таємниця за […]

ПЕРШЕ КВІТНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПТАХІВ

Із чим у нас асоціюється перший день квітня? Перш за все це День гумору та сміху. Але це ще не все. Бо ж саме цього дня щорічно відзначається Міжнародний день птахів у рамках програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера”. Чому ж саме першого квітня? Це не тільки річниця підписання міжнародної конвенції з охорони птахів, а ще […]

ТОП-5 ПОРАД ВІД ПСИХОЛОГІВ, ЯК НЕ З’ЇХАТИ З ГЛУЗДУ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Залишайтеся на зв’язку Ізолюватися і залишатися вдома не означає віддалитися від цивілізації загалом. Тут на допомогу прийдуть наші улюблені гаджети, спілкуйтеся з рідними, друзями та знайомими в соцмережах, або ж час від часу дзвоніть. Активно ведіть свої сторінки в соціальних мережах, це допоможе створити враження, що все як  зазвичай, все гаразд і значно заспокоїть. Проте […]

ТОП-30 ЗАБУТИХ СТАРОВИННИХ УКРАЇНСЬКИХ ІМЕН

Даші, Маші, Ані, Саші? Чи такий уже обмежений вибір із іменами, який ми спостерігаємо? На жаль, так. Бо імена також варто згадувати й відроджувати, адже вони несуть певні смисли й коди. Тож СловОпис підготував для вас добірочку несправедливо забутих старовинних українських імен. Перечитайте їх. Вони дуже милі! Чоловічі імена: Бажан Берислав Благомир Ведислав Вогнедар Горисвіт […]

МИЛОЗВУЧНІСТЬ ПОЕЗІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Основою поезії Тараса Шевченка виступає народно-розмовна складова, що включає в себе натхненність від фольклору, пісень, діалектів, збережених в різних куточках України тих часів. Завдяки його вмінню добирати «потрібні» слова, він  розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова. Феномен шевченківської поезії  – спрямованість на писемне, візуальне, усне вираження і сприйняття. Недарма його […]

Українська Центральна Рада оголосила українську мовою діловодства

Це відбулося 23 березня 1918 року. Через чотири десятки років після страшного для української мови Емського указу плюндрування нашої рідної мови закінчилося. Нагадаємо, що таємний Емський указ Олександра II,  виданий 18 травня 1876 року, передбачав витіснення української мови з культурної та освітньої сфер. Він же  ще більше посилив Валуєвський циркуляр 1863 року. Тоді почалася не […]

ГЛУХІВСЬКИЙ ПЕРІОД В ІСТОРІЇ ГЕТЬМАНЩИНИ: РОЗКВІТ ТА СТАНОВЛЕННЯ

Це період з 1708 року по 1784 рік, коли місто Глухів, після союзу гетьмана Мазепи зі шведами та жорстоких вбивств і знищення росіянами Батурина, став столицею Гетьманщини та резиденцією українських гетьманів.     Загалом цей період увінчався величезними здобутками в політиці, культурі та освіті, попри тиск з боку Російської імперії. Порівняно з попередніми столицями Гетьманщини, місто Глухів […]

СВЯТО ЖИТТЄСЛАВНОЇ ЯВДОХИ

З Новим роком, з новим щастям! Можливо хтось подумає, що контент-менеджер @Словопис знаходиться поза межами реальності, але це не так! Саме цього дня, на свято Преподобної Євдокії, предки відзначали не тільки перший день весни, а й рахували перші дні нового року. Тому й не дивно, що в колядках та щедрівках прилітає ластівка, а щедрівники засівають […]

ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУШІ ВЕСНЯНКИ

Традиції язичництва в поєднанні з православ’ям сформували весняні обряди, які розпочиналися від Стрітення та завершувалися Зеленими Святами. Тому споконвіків ці пісні були символом початку нового періоду. За часів язичництва їх присвячували Богу Ярилу, оскільки його вважали покровителем рослинного світу, розквіту природи та родючості. А веснянки стали для українців закликом до відновлення та переродження. Веснянки завжди […]

КОРЮКІВСЬКА ТРАГЕДІЯ: ЗАБУТА ЖАХЛИВА СТОРІНКА В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Символом жорстокості Третього Рейху стала незліченна кількість масових репресій проти мирного населення: чеська Лідице – 10 червня 1942 (320 осіб); білоруська Хатинь – 22 березня 1943 (149 осіб) французький Орадур-сюр-Глан – 10 червня 1944 (642 особи). Але трагедія, яка сталася 1-2 березня 1943 у невеличкому містечку Корюківка з ідеологічних причин не піддавалася розголосу. Лише зараз […]