СВЯТО ЖИТТЄСЛАВНОЇ ЯВДОХИ

З Новим роком, з новим щастям!

Можливо хтось подумає, що контент-менеджер @Словопис знаходиться поза межами реальності, але це не так! Саме цього дня, на свято Преподобної Євдокії, предки відзначали не тільки перший день весни, а й рахували перші дні нового року. Тому й не дивно, що в колядках та щедрівках прилітає ластівка, а щедрівники засівають господарів. Саме цього дня з першою ластівкою з вирію з’являється до нас весна. Побачивши її, діти брали у жменю землю, кидали їм услід і говорили: «На тобі, ластівко, на гніздо!» — це щоб швидше весна приходила. Господині брали до рук грудку землі й кидали її на город зі словами: «Кріп сію!» На тому місці, де вона падала, мав зійти кріп.

Вважалося, що свята Євдокія зберігає ключі від весняних вод, таких потрібних для майбутнього врожаю. Цього дня прокидається від зимової сплячки бабак, виходить на світ, свище три рази, а потім знову лягає на другий бік і так спить аж до Благовіщення. І ховрашок, кажуть, перевертається на інший бік. Отож люди виходили в поле, щоб почути той посвист.

До речі, з Явдохи починаються й магічні весняні ігри — «веселки», «гаївки», «гагілки», «ягівки» (так вони називались у різних місцевостях), що «допомагали» весні у її оновлювальній роботі. Тож гайда весну зустрічати – зиму проводжати!

Оксана Несененко