ПРО АКТУАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ВИКЛИКИ
В Інституті журналістики Університету Грінченка 13-14 листопада 2020 року відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси», яка проходила в онлайн-форматі.
Відбулися пленарні та секційні засідання, круглі столи, панельні дискусії та презентації наукових праць, довідникових і лексикографічних видань, навчальної та навчально-методичної літератури.
Обговорювалось медіаправо в Україні та в ЄС; актуальні питання теорії та історії української журналістики; робота медіа в часи пандемії коронавірусної хвороби (COVID-2019), інші теми.
«Ця конференція досить потужна, працюємо на восьми платформах паралельно. Зібралися однодумці, і сьогоднішній круглий стіл це підтверджує, адже люди, які знайшли час у вихідний день, щоб обговорити медіаосвіту – це точно однодумці», – сказала, відкриваючи конференцію, директор Інституту журналістики Університету Грінченка, кандидат педагогічних наук Галина Горбенко.
Вона розповіла присутнім про Інститут журналістики, який 16 листопада якраз святкує День Інституту журналістики Університету Грінченка.
«Інститут на сьогодні нараховує більше тисячі студентів, має 5 бакалаврських програм, 6 магістерських. Окрім того, ми окремо займаємось неформальною освітою, тобто, власне, медіаосвітою: із 2016 року у нас активно діє медіашкола, в якій було багато учасників, а також ми проводили освітню програму для вчителів з медіаграмотності. І в якийсь період ми вирішили зробити свого роду ребрендинг та об’єднали всі проєкти і назвали його Київський центр медіаосвіти, який продовжує активно працювати навіть в умовах пандемії».
«Сподіваюся, сьогодні ми знайдемо шляхи вирішення багатьох проблемних питань, і, впевнена, що така професійна дискусія та обговорення дадуть нам новий досвід», – наголосила Галина Горбенко.
У конференції взяли також участь іноземні партнери.
Завідувачка кафедри політичних наук в Латвійському університеті Івета Рейнхолде (Iveta Reinholde) висловила подяку за можливість взяти участь у конференції та виголосила доповідь на тему: «ЗМІ як інструмент урядової стратегічної комунікації під час пандемії COVID-19».
Також долучилися колеги з Університету Жирони (Іспанія). Заступники декана факультету туризму Луїс Короміна Солер (Lluis Coromina Soler) та Сільвія Еспіноза Мірабет (Sílvia Espinosa Mirabet) разом з асистентом викладача факультету туризму Серра Сімон Жорді (Jordi Serra Simón) презентували присутнім власний досвід осучаснення бакалаврської програми «Реклама та зв’язки з громадськістю».
Під час конференції свої дослідження презентували:
Вікторія Іващенко, заступник директора Інституту журналістики Університету Грінченка («Медіазнавство в науковому дискурсі: моделювання за параметрами «зони сусідства» та «рівень концептуалізації»).
Представники Інституту хорватської мови та мовознавства Міліца Міхалєвич (Milica Mihaljević), Лана Худечек (Lana Hudeče), Крістінан Льюїс (Kristian Lewis) («Термінологія коронавірусу в хорватських медійних дискурсах»);
Катарина Тодорсев-Хлачі, завідувач Центральної бібліотеки Русинів і Українців Хорватії («Новини Хорватської бібілотечної асоціації — фахове видання, інформаційний часопис або архів товариства?»).
Роман Ратушний, старший викладач кафедри журналістики та нових медіа Інституту журналістики Університету Грінченка («Українські січові стрільці та їхня роль у зародженні національної військової фотожурналістики»).
Активну участь у конференції взяли й викладачі Університету Грінченка.
«Я також була на дуже багатьох зібраннях протягом двадцяти років наукової діяльності, але не пам’ятаю, щоб були поєднані теоретики і практики. Були поєднані фахівці медіасфери і були поєднані ті, хто викладають ці дисципліни, тому я дякую кожному, хто до нас долучився і я впевнена, що наша співпраця буде мати потужні результати», – прокоментувала доцент кафедри журналістики та нових медіа Інституту журналістики, координатор з наукової роботи Яна Фруктова.
Відбулися під час конференції і круглі столи.
Великий інтерес викликала тема «Медіа і пандемія корона вірусної хвороби (COVID – 2019).
«Як здійснюється інформування про пандемію в Україні? В основному шляхом надання статистики. А сухі цифри, як усі ми знаємо, мало про що говорять, тобто потребують додаткової інформації та трактування. І тут доречно було б надавати публічні майданчики для науковців. Але переважно ситуація така, що журналісти або не знають, куди їм потрібно звертатись, або не хочуть, і традиційно звертаються за копіпастами, або ж за емоціями до соцмереж», – зазначила викладач кафедри журналістики та нових медіа Інституту журналістики Тамара Куцай.
До конференції долучились викладачі усіх кафедр Інституту журналістики з цікавими виступати та думками.
«Перехід інформаційно-бібліотечної сфери до цифрових технологій незворотній, а розвиток цифрової культури має стати пріоритетним як для майбутніх спеціалістів, так і для фахівців», – наголосила Олена Воскобойнікова-Гузєва, завідувач кафедри бібліотекознавства та інформації Інституту журналістики.
«На нашій секції зібралися учасники, теми яких частково перегукувалися, взаємодоповнювалися, з чого народжувалися не лише жваві дискусії, а й нові плідні ідеї для майбутніх досліджень», – зазначила Тетяна Єжижанська, старший викладач, координатор з навчально-методичної роботи кафедри видавничої справи.
«Сучасним інформаційно-бібліотечним установам варто активно співпрацювати зі своїми читачами, в тому числі і через соціальні медіа, а співробітникам розвивати медіа та цифрові компетенції», – акцентувала увагу Тетяна Поліщук, старший викладач кафедри бібліотекознавства та інформації.
Два дні видались досить насиченими та інформативними. І онлайн цьому не завадив.Тож подальшому становленню в Україні нової школи сучасного медіазнавства – бути.
Репортаж підготувала Катерина Лузан,
студентка Інституту журналістики Університету Грінченка
