Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

ЯК СТЕРЕОТИПИ ЗРОБИЛИ ВІДОМУ ЛЕСЮ УКРАЇНКУ НЕВІДОМОЮ

Що сучасні школярі знають про Лесю Українку? Ой, мабуть, про її хворобу і те, як тяжко вона страждала. Ну, хтось ще скаже про вивчений вірш «Contra spem spero!» і «Лісову пісню», яку все ніяк не екранізують. Можливо, дехто згадає про її маму, Олену Пчілку — не менш відому українську письменницю. Але всі знавці називають Лесю Українку генійкою та видатною жінкою. Чому ж такі розбіжності? Зараз будемо розбиратися.

Послуговуючись «Notre Dame d’Ukraine. Українка в конфлікті міфологій» Оксани Забужко, ми знаємо, що Леся Українка «з дитинства хворіла на туберкульоз кісток» і в затвердженому Міністерством освіти незалежної України підручнику з української літератури «понад сторінку (!!!) відводить мусуванню, на різні лади, теми її хвороби й фізичних страждань». Тобто, нас навчають, що Українку варто поважати за те, як вона мужньо боролася з постійним болем. А те, що вона видатна поетеса, письменниця та перекладачка — ну, то неважливо.

Насправді ж Леся Українка була справжньою генійкою української літератури. Ця жінка самостійно вивчила 10 мов. Вона протистояла російському імперському колоніалізму — була проти об’єднання так званих «братніх народів». Можна вважати однією із перших українських феміністок: в її творах з’являються сильні жінки, які долають слабких чоловіків. Також Леся Українка стала найбільшою збирачкою українського фольклору. Завдяки їй нині ми можемо почути легендарні голоси українських кобзарів. Леся вважала, що українська література — це не тільки про село. Мабуть, тому вона і не стала так званою поетесою для загальних народних мас, яку з неї намагалися зробити радянські ідеологи. Аби зрозуміти її твори, треба мати певну освіту, а не тільки вміти читати.

Леся Українка обожнювала подорожувати — вона відвідала багато європейських столиць. Наприклад, коли вона разом з мамою була у Відні, то полюбляла за обідом випити пива та почитати німецькі газети, а ввечері відвідувала оперу й слухала Верді чи Вагнера. Також письменниця багато листувалася з різноманітними людьми: родиною, друзями, іншими письменниками. Нині є багато різних видань з її листами за всі роки життя. Також Леся Українка мала свій стиль в одязі. На більшості фото вона одягнена у традиційний український одяг: вишиванки, коралі, вінки на голові. Та й сама поетеса вміла добре вишивати, а дещо з одягу створювала сама. Однак, вона була ще й прогресивною жінкою того часу: відмовлялася від корсетів, надавала перевагу комфортному одягу.

Твори Лесі Українки нерідко мають на меті певне переосмислення. Наприклад, «Одержима» — це переосмислення релігії, любові людини до людини та любові до чогось вищого. Вже тоді драматургиня не сприймала християнство у його стандартних догмах. Так само і «Кассандра», в основу ліг давньогрецький міф, але там немає його точного переказу. Деякі дослідники вважають, що за допомогою історичного тла Українка писала про свій час. Ну, і не можна не згадати драматичну поему «Камінний господар», де поетеса переосмислила світовий сюжет про Дон Жуана. І тут головний герой з тріумфатора перетворюється на жертву, спокусившись перспективою влади й натрапивши на освічену жінку.

Взагалі, це той унікальний випадок, коли історія хвороби затьмарила письменницю як особистість. Леся Українка однозначно є генійкою української літератури. І справа тут зовсім не в хворобі.

Вікторія Маленко,

студентка Інституту журналістики Університету Грінченка