Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

ПЕРЛИНА БІЛЯ МОРЯ…

― Мадам, не будьте такой серйозной!- казав мені одеський таксист Алік. -від такого напряженія у вас виступают морщіни на лбу! Оно вам надо?! В Одесу с такім ліцом ніззя. Морщіни і напряженіє оставляйте дома! А до нас приїжжайтє  ісключітєльно для удовольствія!

Ах, Одеса… Алік каже правду!

Я до цього часу не можу знайти відповідь, чому я так довго сюди збиралася…

Роками…

Одеса вражає з перших хвилин! Розкішні старовинні будинки, величні памятники, помпезні вулиці і затишні  атмосферні дворики.

Я навіть не уявляла, що це таке гарнюще місто!

У цьому місті хочеться фотографувати кожен будинок, кожен пам’ятник.

Взагалі говорити про міські пам’ятки можна практично нескінченно.  Філармонія, Будинок з атлантами, Пасаж, Будинок вчених,  знамениті Потьомкінські сходи «Лондонська», Оперний театр,  «Бристоль» – у  цьому місті хочеться на все дивитися-роздивлятися і запам’ятати для себе назавжди!

Одеса – звичайно, баришня!

Така оригінальна, неспішна,  в шовках і гіпюрах… З хорошими манерами, знає толк в науках, мистецтві і смачній їжі.

Іноді Одеса  – у простій футболці і потертих джинсах, багато працює, знає, як заощадити і класно повеселитися…

Одеса – красива, енергійна, стильна, бадьора, смачна, ароматна… І трошки з витребеньками….

Ну, а як же без них?!

Я жила в маленькому затишному готельчику на  вулиці Грецькій.  Дворик був розкішний! Я одразу зазнімкувала старезну облізлу Волгу під крислатим кленом. Ну й антураж! ― захоплено подумала. І навіть розіслала знімок друзям. Прикольно ж…

Але як же я здивувалася, коли вранці  не побачила Волжари у дворі. Занепокоєно запитала в адміністраторки Лєночки, де ж подівся реквізит. Вона залилася сміхом:

― Ви що, який реквізит?! Це машина нашого сусіда дяді Гріші! Він зранку вже поїхав на дачу!

Старий одеський дворик – це дух міста. Це особливий світ, який ховається від галасливих туристичних вулиць.

Двори Одеси мають неповторну харизму, що складається з розвішаної на мотузках вічної білизни, таємних проходів, відкритих поштових скриньок, арок з ліпнинами, старовинних сходів з кованими поручнями і навіть фонтанів. А ще тут є чудернацькі котячі будиночки! Ну й, звичайно, їх господарі ― дивовижні одеські коти!

Недивно, що екскурсії одеськими двориками стають дедалі популярнішими. Колись тут жили Мішка Япончик, «Сонька Золота Ручка» та інші знамениті аферисти, які залишили серйозний слід в історії Одеси.

Сьогодні ви  вже не побачите тих дворів, що у знаменитих фільмах про Одесу… Але й те, що залишилося, вражає своєю неповторністю і оригінальністю. Такого точно більше ніде нема…

Одеса ― це перш за все атмосфера!

А як же море?! ― спитаєте ви.

Відповідаю: море на місці! Звичайно, краще, щоб водичка була плюс 25. Але, зізнаюся вам, що й у жовтні, коли температура повітря плюс 14, тут також незле!

― Мадам, в Одесу с такім сірйозним відом ніззя. ― казав таксист Алік. ― Морщіни і напряженіє оставляйте дома! А до нас приїжжайтє  ісключітєльно для удовольствія!

І я йому повірила! Зняла кеди і побігла босоніж берегом моря! Хай забирають хвилі всі мої підступні зморшки і тривоги…

І ви ще роздумуєте, навіщо сюди їхати?!

Бо Одеса ― це суцільне задоволення! А море ― навіть у жовтні залишається морем…

Антоніна Палагнюк