ПРО КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, ХУДОЖНИКА-НОВАТОРА, ЯКИЙ ВИКЛАДАВ ТА ПИСАВ СТАТТІ УКРАЇНСЬКОЮ

Є художники, творчість яких виходить за рамки класики, стандартного мислення, розширює людський кругозір та уяву. До таких митців належить яскравий український художник Казимир Малевич. Його картини вражають своєю оригінальністю та нестандартним підходом до мистецтва.

Видатний український художник Казимир Малевич народився 23 лютого 1878 року поблизу Києва. У сім’ї зростало чотирнадцять дітей, з яких лише дев’ять дожили до зрілого віку. Серед них Казимир Малевич був найстаршим. Усе своє дитинство юнак провів на Волині, Слобожанщині та Сіверщині, де батько працював управляючим на цукроварнях. Разом із іншими селянами Казимир розмальовував хати в орнаментальному стилі. Мати підтримувала захоплення сина живописом, на відміну від батька. Саме тому він віддав хлопця на навчання в агрономічне училище в с. Пахомівці.

Перші серйозні кроки до опанування мистецтва живопису Казимир Малевич зробив під час вступу до Рисувальної школи М. Мурашка в Києві. Та через півроку сім’я переїхала до Курська, де Малевич розпочав самостійне життя. Майбутній художник працював креслярем у технічному управлінні Курсько-Московської залізниці.

Коли юнаку виповнилося 20 років, він одружився з полькою Казимирою Згляйц, донькою лікаря. У подружжя народилася донька, але сім’ї не судилося жити щасливо: невдовзі пара розлучилася. Через деякий час Малевич знову одружився. Цього разу з дочкою психіатра Зоф’єю Рафалович. Молодята оселилися в Москві, багато часу перебуваючи на дачі тестя в Німчинівці. У подружжя народилася донька Уна.

У 1904 Малевич переїхав до Москви, де вдосконалював свою майстерність в училищі живопису, скульптури і архітектури та в студії Ф. Рерберга. У цей період художник почав виставляти свої картини на оцінку загалу. Малевич переконливо вважав себе новатором, кубофутуристом. Український художник став одним із засновників абстрактого мистецтва. У 1915 році Малевич започаткував новий модерністський напрям у мистецтві — супрематизм. Яскравими зразками цього стилю стали такі славнозвісні картини художника, як «Чорний квадрат на білому тлі», «Біле і чорне».

Деякий час (1919-1922 рр.) художник працював викладачем у вітебській художній школі, після чого керував інститутом художньої культури в Ленінграді (1923-1927 рр.). На виставці в Німеччині виставив близько 70 картин. Після цього, планував вивезти роботи в Париж, але тримісячну візу не продовжили.

Малевич одружився втретє й переїхав до Києва. Тут у нього були сприятливі умови для творчості: публікував статті українською мовою на мистецьку тематику в журналі «Новая Генерация», викладав українською мовою в Київському художньому інституті.

Початок репресій в Україні проти інтелігенції змусив Малевича повернутись до Ленінграду. На жаль, українському художнику-новатору так і не вдалося уникнути арешту. У 1930 році Малевич три місяці перебував у «Хрестах» як німецький шпигун. 15 травня 1935 р. Казимир Малевич помер від раку, так і не отримавши візи на виїзд за кордон для лікування.

Яскравий український художник отримав всесвітнє визнання завдяки своїй унікальній роботі «Чорний квадрат». Його творчі здобутки викликають у людей захват та здивування. І час цьому не на заваді.

 Анна Пальоха, студентка 4 курсу Інституту журналістики Університету Грінченка