«ІЗБОРНИК СВЯТОСЛАВА» – ПЕРШИЙ ДАВНЬОРУСЬКИЙ ГУГЛ

Україна початку минулого тисячоліття – дуже розвинена грамотна країна, яка несла просвітництво на європейські й азійські терени. Прикладом не голослівності цього твердження є Ізборники 1073 і 1076 – пам’ятки давньоруського перекладного письменства, створені для чернігівського князя Святослава Ярославича, відомі також як Ізборники Святослава. У перекладі на сучасну мову їх можна було б назвати таким собі Гуглом чи енциклопедією, бо там зосереджувались знання та інтелектуальні тогочасні надбання.

13 серпня вважається днем, коли було закінчено («в лето» 1073) першу давньоруську енциклопедію «Ізборник Святослава» – найдавнішу пам’ятку писемності Київської Русі.

Ізборник Святослава» (1073) – це рукопис на 266 листків (фоліо) у 2 стовпці на пергамені, з малюнком родини кн. Святослава. Тут і цитати з церковних писань, і повчання, і притчі та загадки.

Ми ж публікуємо для вас, висловлюючись сучасною мовою, блог із «Ізборника Святослава» про читання книг. Дуже мудрі слова, підтвердженні тисячоліттями та століттями. Прочитайте – переконаєтесь.

СЛОВО ЯКОГОСЬ КАЛУГЕРА ПРО ЧИТАННЯ КНИГ

«Добре, братове, читати книжки, особливо всякому християнину. Сказав блаженний: ті, що збагнуть усім серцем відомості Його, знайдуть Його; то читаючи, зглибляйте відомості Його. Коли читаєш книги, не квапся швидко дочитати до другого розділу, але зрозумій, що висловлюють речення і слова, хоч би тричі вертаючи до одної глави. Сказано-бо: в серці своїм сховав я твої слова, що не согрішив супроти тебе. Не сказано: тілько «устами вирік», але і «в серці сховав», щоб не согрішив проти тебе». Бо хто зрозуміє правду написання, той кермується нею. Скажу тобі: узда коневі керма і поздержка, а праведникові читання книг. Не збудується корабель без гвоздів, але і праведник без читання книжок. Як невольника душа біжить до своїх родичів, так праведник до читання книжок. Прикраса воїну оружжє, а кораблю вітрила, так само праведнику читання книжок. Сказано: відкрий мої очі, щоб я зрозумів чудеса твойого закону; очі, то значить: розмисел сердечний. Не закрий мені заповідей твоїх; то значить: не від очей закрий, але від розуму і серця. От тим-то і поганьблено таких, що не вчаться, словами: прокляті ті, що ухиляються від заповідей твоїх. От тим-то і сам похвалися, мовлячи: «Які солодкі слова твої, солодші меду для уст моїх, і закон уст твоїх дорожчий від тисячів золота і срібла». І заспівай, мовлячи: «Порадуюся словам твоїм, бо знайшов я у них користь многу». Користю названо слово Боже, мовлячи: «Знайшов я, недостойний, такий дар, щоб поучався слів твоїх день і ніч».

«Отсе, брати, зрозуміймо і послухаймо розумовими ушима, зрозуміймо силу і поучення святих книг. Послухайте життя св. Василія і св. Іоанна Златоустого і св. Кирила Філософа та інших многих святих, і як ті житія попереду оповідають про них мовлячи: від молоду прикладалися до святих книг і тому подвигнулися на добрі діла. Гляди, в чім початок добрих діл — поучення святих книг. І сими, братове, подвигнімся на шлях життя, на діла їх; і навчаймося ненастанно книжних словес, творячи волю їх, як вони велять, щоб і ми стали гідні вічного життя на віки. Амінь».