Якими словами українська мова збагатила інші мови світу
Українська мова багата та милозвучна, тому не дивно, що вона так подобається іноземцям. Вони не лише намагаються вивчити цікаві для них слова та вислови, але й запозичують їх до своїх мов. Ось декілька прикладів такого запозичення:
До польської мови запозичено такі слова: богатир, ватага, гарбуз, гук, гукати, голота, дурень, дужий, череда, черешня, гречка, годувати, маячити, собор.
До французької: поріг, козаки, курінь, січ, отаман, гайдамак, сотник, джура, старшина, булава, бандура” староста, слобода, хутір, борщ.
Детальніше роглянемо запозичення щодо англійської:
Глей (глина) вигадав Георгій Висоцький на початку 20 ст. У англійській означає – млявий, пластичний, невпевнений у собі. Слово настільки поширене, що вживається навіть у переносному значенні.
Готч («гачі», походить із Західної України – спідня білизна). В англійській мові – підштанці, кальцони.
Канадська англійська – баняк: означає «дурень». В українській мові порівняння «Тупий як баняк», а через неточний переклад залишився лише баняк. Найбільшої популярності набув у 1980-1990 рр., тоді були поширені лайливі слова. Популярність тривала недовго, але слово залишилось в англійській лексиці.
Цікава ситуація зі словом «Степ». Вважається, що походження його прасловянське, тому були дискусії, кому саме воно належить.
Згідно з одними даними, запозичене у 17 ст., слово з’явилось у Європі в праці Александра фон Гумбольдта.
Згідно з іншими даними, слово було запозичене у Франції з польської мови, а до Польщі потрапило з України.
Досить заплутана історія запозичення даного слова, але, проаналізувавши всі джерела, можна дійти висновку, що слово дійсно з’явилось в англійській мові з української. Підтвердженням є праця «Таврика» Адама Наришевича, луцького історика, яка вийшла на декілька років раніше праці Гумбольдта.
Козак – як термін, що означає саме українських козаків У нас же це слово тюркського походження.
Гривня, горілка, борщ, колядка, щедрівка позначають український культурний спадок в багатьох мовах світу в контексті розмови про Україну.
Вікторія Мороз