Я ВАМ НЕ СКАЖУ ЗА ВСЮ ОДЕСУ

В Одесу краще їхати влітку!

Теж мені відкриття! ― скажете ви. Ну, хто б сперечався?!

Звичайно, купатися у теплому морі і ніжитись під крислатими платанами краще, коли спекотно… Але Словопис прибув до Одеси у жовтні. У нас тут свій інтерес! Хочемо почути оригінальну одеську мову, про яку так багато говорять!

І саме зараз, коли пляжі спорожніли, і відпочивальники роз’їхалися ― у нас є шанс зустріти справжніх одеситів.

Чи ж почуємо цю їхню унікальну мову?!

Чи справді вона існує і що це за феномен?!

Одеса відрізняється від інших міст України. Вона багата своєю історією, культурою, архітектурою, а, крім того, має безліч інших цікавинок.

Одеса була заснована у 1794 році і є досить молодим містом. Але ще задовго до цього тут завжди жили люди.

З часів самого заснування Одеса була великим портовим і торговим центром. Тут перетиналися шляхи дуже різних людей і соціальних груп. Кожен з цих прошарків залишив свій внесок у лексиконі городян. Одеса завжди була багатонаціональним містом, і сьогодні тут проживає понад сто різних націй, і кожна додає в діалект щось своє.

Одеська говірка поступово змінюється, деякі мовні звороти стають архаїчними, зникають і забуваються. На зміну приходить новий сленг; але особливо колоритні вирази все ще живуть в розмовній мові.

І Словопис дуже хоче збагнути цю унікальну мову!

― Мадам! Не будьте такою серйозною! ― щедро посміхається до мене кучерявий водій бутафорського лімузину біля оперного театру. ― Бачу, Ви зовсім не знаєте Одеси. Так шо тинятися за просто так?! Сідайте, і я прокачу вас із вітерцем! Я ― Алік ― луччий знаток Одеси!

Я вам такі закапелки покажу! Упірод!

Ось воно – моє єврейське щастя! Ось для чого в Одесу треба їхати в несезон! Якби зараз було спекотне літо, і навколо повно юних дівчат в коротких спідницях ― чи ж дійшла би черга до мене кататися в Аліковім розкішнім червонім лімузині?!

Але поки Алік не зрушив з місця, встигаю йому пояснити, що мене цікавить найбільше. Одеська мова!

― Ой, вей! ― показово береться за голову Алік. — Мадам, я шо похож на того, у кого криша тічьот?! Я ізвощік! А нє, прості господі, філолог!

― Але мені якраз такий і потрібний! ― підбадьорую Аліка.

―- Вот ето гешефт! ― регоче мій водій. ― Как вам ето нравітцца?! І шо я с етого буду імєть?!

А тоді враз стає серйозним:

― Мадам, чесно вам зізнаюся: я в етом дєлє ― не Фонтан! Но вам крупно повезло! Я ж не халамідник якийсь! Не ігроцало,не фармазон, і не рогомьот! Я одесіт з діда-прадіда! Та і ви, бачу, наш чєловєк! Я вам поможу! Єсть у мене чудная дєвочка Лада із прілічної єврейської сім’ї ― на чотирьох мовах веде екскурсіон! Вона все знає про кошерні слова!

Ще у мене є чоткий кадр Сірожка із понтового театрального буфета. Там пшонки не буде! О, там подають такі вертути… Все буде в ажурі! Сірожка – хорошо грамотний!

І червоний лімузин рушив з місця відкривати Одесу! Було багато пригод!

Так з допомогою Аліка і його команди я ввійшла в початковий курс одеської мови!

І деякі секрети розкрию вам!

Отже, “одеська мова» – один із найбільш стійких міфів. Бо насправді ніякої окремої мови в одеситів нема! Є російська мова, наповнена унікальними, лише Одесі властивими слівцями з різних інших мов, і такими смисловими зворотами, що непосвяченим зрозуміти іноді просто неможливо. Але саме так корінні одесити впізнають один одного.

Ось деякі пояснення, що були використані у нашій розмові.

НЄ ФОНТАН! – один з найуживаніших термінів.

У давні часи Одеса відчувала гостру нестачу питної води. Кращою в ті часи вважалася вода з Фонтану, таку назву і сьогодні має один з районів міста. Дуже часто биндюжники розвозили питну воду в бочках. Звичайно, набирали її, де доведеться, але при цьому рекламували, що вода ― і​​з самого Фонтана. Містяни, пробуючи таку воду, кивали головами: “Ні-ні, це не Фонтан”. З того часу словосполучення «не Фонтан” вийшло за межі Одеси як синонім підробки і неякісного товару.

УПІРОД ― вперед.

ЗАКАПЕЛОК ― глухий кут.

ГЕШЕФТ ― ділова угода.

ОЙ, ВЕЙ! ― вигук, що виражає різні емоційні стани.

КРИША ПРОТІКАЄ ― не сповна розуму, трохи не тойво…

ІЗ ПРИЛІЧНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ СІМ”Ї ― найкраща рекомендація в Одесі.

ЧОТКИЙ КАДР – надійна людина.

ХОРОШО ГРАМОТНИЙ — людина з університетським дипломом.

ХАЛАМІДНИК ― неохайний і недолугий.

ІГРОЦАЛО ― поганий гравець.

ФАРМАЗОН ― босяк.

РОГОМЬОТ ― селюк, новоявлений одесит

І нарешті ― ПШОНКА! Це не прокурор часів Януковича. І навіть не крупа. Це, уявіть собі ― варена кукурудза.

Яка багата наша мова! Скільки в ній цікавого і непізнаного. Бери і використовуй!

Та, сподіваюсь, ви розумієте, що вивчити ці слова і вирази, навчитися вдало вставляти їх у розмову – ще не досить.

Потрібна ще та сама неповторна інтонаційна тональність і міміка, що виходить натуральною лише в одеситів.

У будь-якому іншому випадку це виглядає надто театрально або навіть комічно.

Однак, ввічливий одесит завжди зацінує ваше бажання говорити «по-одеськи».

І що для цього треба?!

Правильно – їхати до Одеси!

Приємних відкриттів!