Очевидно, що слово «незабаром» означає інше, ніж те, що знаходиться десь, не за якимось баром 🙂 Словники дають йому таке визначення: те, що відбувається через деякий час, короткий відрізок часу, скоро. Звідки ж походить цей прислівник? Скоріш за все, від слова баритися, яке означає: затримуватися, бути десь довго, гаятися. Тож не забаритися – відреагувати на […]

Одна з головних традицій дівич–вечора – голосіння. «Не плачеш за столом – будеш плакати за стовпом», – так безапеляційно твердить народне прислів’я, натякаючи на древню традицію плакати перед весіллям саме на дівич-вечір. Тож дівчина-наречена сідала на дівич-вечір серед подруг і починала голосити за спеціально завченим текстом та планом. Існували навіть народні голосіння, які виконувала молода […]

Понеділок – початок робочого тижня – для багатьох супроводжується думкою, в то й словами:”Досить ляси точити, пора працювати!” А звідки ж походить вислів, і хто й навіщо точив оце невідомо що? Ляси (а це, ймовірно все ж таки баляси) – фігурні стовпчики, призначені для встановлення на ганок у якості опори, загалом вся ця конструкція називалася […]

Вихідні дні – ще й можливість спланувати для себе таку приємність, як побачення. Звідки це слово? Можна довго не заморочуватись, з’ясовуючи його етимологію, адже відповідь лежить на поверхні: побачення від слова побачитись. От тільки коли ми радісно йдемо на побачення? Коли справді хочемо з кимось побачитись. Тож бажаємо вам, аби проміжок між побаченням і допобаченням […]

Осінь – це обов’язково ще й бабине літо. Різні версії ходять довкола цього вислову: роблять аналогії і з нитками – павутинням, і з віком жінки)) СловОпис має свою версію: називають так контраверсійно сонячні золоті дні, обплутані павутинням, бо вони асоціюються саме з подарунками. А, як усі ми пам’ятаємо з дитинства, подарунки рідної люблячої бабусі й […]