Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка
БАЙ

Слово «бай» в українській мові має два основних значення: 1. Багач, великий землевласник або скотар, лихвар у дореволюційній Середній Азії. 2. Спати, спи ( у колискових піснях). Проте це слово набуло нового життя завдяки роману «Непрості» Тараса Прохаська. Автор надав магічності, символічності цьому слову та вибудував навколо нього увесь простір свого роману. Стиль цього роману […]

НЕВГАМОВНІ

Знаєте що? Світ тримається на невгамовних. Невгамовні винайшли у свій час колесо, писемність, двигун внутрішнього згоряння, інтернет, комп’ютер – і все-все, що нині нас оточує.Навіть СловОпис.Бо як тільки невгамовні починають вгамовуватись та заспокоюватись, і жити собі звичайним буденним життям, яскраве світло гасне і довкола домінує сіре. І так триває доти, доки знову не з’являються невгамовні […]

СТЕ́ЖИНА

Стежина для душі українця – більше ніж просто стежина. Ледве народившись, ми вже починаємо йти своєю стежкою. І ніхто не може точно сказати, якою вона буде і хто на ній зустрінеться. З ким захочеться йти далі, тримаючись за руки, а від кого – бігти, хутчіш, стрімголов, не озираючись. Зрештою, до яких обріїв чи низин вона […]

ПРО “ПРАВДУ ЯРОСЛАВА”

День прав людини — міжнародне свято, відзначається 10 грудня ООН. Між тим історія України та історія права нерозривно пов’язані. Саме князь Ярослав Мудрий (період життя бл. 978-1054) першим склав у Східній Європі письмовий звід законів — Правда Ярослава. На кілька століть він став основою для системи права сусідніх держав, наприклад, Великого князівства Литовського. Ярослав послабив […]

ЗАХИЩАТИ

6 грудня – День Збройних Сил України. Багато хороших і правильних слів звучить на адресу наших захисників. І базовим тут є слово захищати. Воно – багате на семантичні значення, так само як багато суперважливих завдань мають захисники. Переконайтесь самі. Захищати – обороняти, охороняти кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних дій. Ще – оберігати, […]

ГАЙ

Гай – невеликий, переважно листяний ліс. Чому гай – це гай? Тут все складно. Викликає аналогії слово гаятись – це коли зачудовано роздивляєшся яскраві літні чи осінні фото гаю взимку, коли насправді потрібно швиденько бігти на роботу)) Є різні версії щодо появи слова: від місця заклинання до місця, де кричать птахи. Є ще в литовській […]

ВЕРЕДУВАТИ

Вередувати – це те, що люблять робити з нами у вихідні дні наші діти. Вередувати інколи люблять і дорослі, але головною в цьому процесі має бути наявність цільової аудиторії: тих, хто все це терпітиме. А й справді, який сенс вередувати наодинці: сам вередуєш, і сам за вередуванням спостерігаєш?)) Тож вереда обов’язково, як запальний натхненний продавець, […]

ЗАМЕТІЛЬ

Слово дня – заметіль. Ясно, що походить від замести. А що взимку намітається? Звісно ж, сніг. Але є в отій заметілі (і в слові, і в процесі) щось таке глибинне, філософське, щось таке.. що спонукає писати вірші. І це дуже відчувають барометри людських душ – поети. Кількість поезії про зиму може конкурувати хіба що з […]

ЗДИБАНКА

Здибанка – це зустріч. Щоранку, прокидаючись, ми маємо чимало здибанок якщо й не з кимось, то зі своїм зображенням у дзеркалі точно)) Це слово здебільшого вживають галичани. В західній частині України дуже багато готелів та ресторанчиків із назвами «Здибанка». Окрім значення «зустріч», слово має й побіжне значення – «побачення». Якщо замислитись над його походженням, то […]

СВІТАНОК

Світанок – пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку. Світанок – одне з наймилозвучніших слів у нашій мові. СловОпис має навіть свою версію щодо його походження: світанок – це світла танок. Ви теж помічали чарівний, грайливий і дещо таємничий танок перших променів світла? Якщо не спостерігали за цим і любите довгенько поспати […]