СВІТАНОК

Світанок – пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку.
Світанок – одне з наймилозвучніших слів у нашій мові. СловОпис має навіть свою версію щодо його походження: світанок – це світла танок. Ви теж помічали чарівний, грайливий і дещо таємничий танок перших променів світла? Якщо не спостерігали за цим і любите довгенько поспати – зробіть це, не пошкодуєте! Життя насправді сповнене відкриттів і світанок – одне з тих щасливих і неповторних, яке воно нам дарує.
Світанок хочеться знову й знову зустрічати! Зі своїми коханими, рідними, на самоті, зі своїми думками, відкриттями, планами, почуттями, відчуттями…
Тож бажаємо, щоб ваше життя якомога довше було насичене світанками!
Василь Стус написав прекрасного вірша «Світанок у лісі»:
Щось бризнуло попереду,
Наринуло і вдарило
У груди подорожнього.
Заледве голубим струмком
Бринів поранок між дерев,
А зараз повінь зринула
І ліс заворожила.
І солов’ї, по горло в ніч
Загорнені, почувши шум
Світання, захлинаються,
аж згіркло в горлі.
Бреде в ранковій синяві
Світанний гомін. Дерева
Стоять, мов коні, що прядуть
Сполохано ушима.
Їх вітер скоро осідла,
І довгі поводи напне,
І пустить чвалом. Зустрічать
До себе сонце в гості.
#Словопис #ріднамова #вивчаймо #збагачуймосебе #світанок