6 грудня – День Збройних Сил України. Багато хороших і правильних слів звучить на адресу наших захисників. І базовим тут є слово захищати. Воно – багате на семантичні значення, так само як багато суперважливих завдань мають захисники. Переконайтесь самі. Захищати – обороняти, охороняти кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних дій. Ще – оберігати, […]
Гай – невеликий, переважно листяний ліс. Чому гай – це гай? Тут все складно. Викликає аналогії слово гаятись – це коли зачудовано роздивляєшся яскраві літні чи осінні фото гаю взимку, коли насправді потрібно швиденько бігти на роботу)) Є різні версії щодо появи слова: від місця заклинання до місця, де кричать птахи. Є ще в литовській […]
Вередувати – це те, що люблять робити з нами у вихідні дні наші діти. Вередувати інколи люблять і дорослі, але головною в цьому процесі має бути наявність цільової аудиторії: тих, хто все це терпітиме. А й справді, який сенс вередувати наодинці: сам вередуєш, і сам за вередуванням спостерігаєш?)) Тож вереда обов’язково, як запальний натхненний продавець, […]
Слово дня – заметіль. Ясно, що походить від замести. А що взимку намітається? Звісно ж, сніг. Але є в отій заметілі (і в слові, і в процесі) щось таке глибинне, філософське, щось таке.. що спонукає писати вірші. І це дуже відчувають барометри людських душ – поети. Кількість поезії про зиму може конкурувати хіба що з […]
Здибанка – це зустріч. Щоранку, прокидаючись, ми маємо чимало здибанок якщо й не з кимось, то зі своїм зображенням у дзеркалі точно)) Це слово здебільшого вживають галичани. В західній частині України дуже багато готелів та ресторанчиків із назвами «Здибанка». Окрім значення «зустріч», слово має й побіжне значення – «побачення». Якщо замислитись над його походженням, то […]
Світанок – пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку. Світанок – одне з наймилозвучніших слів у нашій мові. СловОпис має навіть свою версію щодо його походження: світанок – це світла танок. Ви теж помічали чарівний, грайливий і дещо таємничий танок перших променів світла? Якщо не спостерігали за цим і любите довгенько поспати […]
Очевидно, що слово «незабаром» означає інше, ніж те, що знаходиться десь, не за якимось баром 🙂 Словники дають йому таке визначення: те, що відбувається через деякий час, короткий відрізок часу, скоро. Звідки ж походить цей прислівник? Скоріш за все, від слова баритися, яке означає: затримуватися, бути десь довго, гаятися. Тож не забаритися – відреагувати на […]
Одна з головних традицій дівич–вечора – голосіння. «Не плачеш за столом – будеш плакати за стовпом», – так безапеляційно твердить народне прислів’я, натякаючи на древню традицію плакати перед весіллям саме на дівич-вечір. Тож дівчина-наречена сідала на дівич-вечір серед подруг і починала голосити за спеціально завченим текстом та планом. Існували навіть народні голосіння, які виконувала молода […]
Понеділок – початок робочого тижня – для багатьох супроводжується думкою, в то й словами:”Досить ляси точити, пора працювати!” А звідки ж походить вислів, і хто й навіщо точив оце невідомо що? Ляси (а це, ймовірно все ж таки баляси) – фігурні стовпчики, призначені для встановлення на ганок у якості опори, загалом вся ця конструкція називалася […]
Вихідні дні – ще й можливість спланувати для себе таку приємність, як побачення. Звідки це слово? Можна довго не заморочуватись, з’ясовуючи його етимологію, адже відповідь лежить на поверхні: побачення від слова побачитись. От тільки коли ми радісно йдемо на побачення? Коли справді хочемо з кимось побачитись. Тож бажаємо вам, аби проміжок між побаченням і допобаченням […]