Унікальність і майстерність українського художника і скульптора Олександра Архипенка

Хто не чув про Олександра Архипенка? Відомий у світі киянин, чиє ім’я в сучасному мистецтві насправді значить не менше, ніж ім’я Пікассо. Бо завдяки Олександру Архипенку в скульптурі починає розвиватися і отримує взагалі своє звучання й бачення — кубізм. Олександр Архипенко – один із основоположників кубізму в скульптурі.

У чому унікальність його робіт? Вони з різних точок дуже змінюють свою пластику. Вони неначе танцюють, коли ви ходите навколо них. Вони визначаються динамікою, лаконічністю композиції й форми; він запровадив у скульптурі поліхромію, увігнутість і отвір, як виражальні елементи скульптури, синтетичні об’ємні рухомі конструкції. Одним із перших Архипенко використовував експресивні можливості «нульової», наскрізної форми — такою є пустота між піднятою рукою в скульптурі «Жінка, що вкладає волосся»

У тисяча дев’ятсот тридцять третьому році, в Чикаго, проходить світова виставка “Століття проґресу”. Кожна країна намагається показати найпрогресивніше, найкрутіше, що вона має. В України вперше є свій великий павільйон. На нього скидаються коштами діаспора, меценати. Саме там представляють роботи Архипенко. У нього було понад сто п’ятдесят виставок лише в Сполучених Штатах Америки. Він виставлявся разом з Пікасо та Малевичем.

Твори Архипенка зберігаються в багатьох музеях світу, а також у Національному художньому музеї України, Національному музеї у Львові; їх мають за честь експонувати найпрестижніші музеї та галереї світу: Центр Помпіду в Парижі, музей Modern Art та галерея Соломона, Гугенгайма в Нью-Йорку, музеї Стокгольма, Берліна, Тель-Авіва, Праги, Москви.

Дуже шкода, що ми рідко згадуємо про таких видатних людей українського походження. Адже, не шануючи своє коріння, не визнаючи своїх талантів, ми приречені їх втрачати.

Євгенія Зіньковська