Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

Започатковано народну дистриб’юцію в українському кінематографі

 

Режисерки відомого фільму  Війна химер The War of Chimeras Марія та Анастасія Старожицькі започатковують народну дистриб’юцію в українському кінематографі.Відповідний Маніфест вони оголосили на прес-конференції в Укрінформі.

«Такий процес волонтерського розповсюдження нашого фільму, зробленого власним коштом, сам собою почався після чудового прокату на Мандрівному фестивалі Docudays UA у десятках міст та містечок, і нам лишилося тільки дати йому назву і сформулювати правила, – розповіла Анастасія Старожицька. – Буквально спрацювало майданівське гасло «візьми і зроби»: звичайні глядачі, яким сподобалася стрічка, самі ініціювали і продовжують ініціювати організацію її подальших показів у школах, вишах, бібліотеках, кіноклубах, палацах культури, військових частинах та реабілітаційних центрах».

Спілка Журналістів України вже підтримала цю ініціативу і тепер покази в регіонах можуть отримати підтримку місцевих журналістів-спілчан.

“Ми підтримали ідею народної дистрибуції фільму “Війна химер”, бо це дуже гарний інформаційний привід для всіх регіональних журналістів, і ми вважаємо, що саме таких приводів нам не вистачає в тематиці висвітлення того, що відбувається в Україні протягом останніх чотирьох років, і не тільки йдеться про війну на Сході. Яким є наше суспільство? Наскільки відбилася війна на стосунках між людьми? Наскільки об’єднані ми, чи роз’єднані цим? Це унікальний проект – народна дистрибуція. І ми всіляко будемо підтримувати і популяризовувати таку ентузіастську ідею Марії і Анастасії Старожицьких”, – зазначила Ліна Кущ, перший секретар НСЖУ.

«В нинішній момент зародження великої хвилі документальних фільмів про українське сьогодення саме народна дистрибуція має стати дієвою підтримкою обмеженим можливостям кінотеатрального прокату, зокрема, стосовно документалістики, – вважає Марія Старожицька. – Ми вже чули оплески після завершення фільму, бачили сльози на очах глядачів, нам дякували, і нас найчастіше питали,  чи зможемо ми показати цей фільм всім, хто має його побачити, від депутатів та урядовців до глядачів за кордоном, у країнах Європи, Канаді та Америці, а також, і це чи не найважливіше, тим у нашій країні, хто досі живе так, наче ніякої війни немає. Ось саме для цього варто об`єднати зусилля. І ми пропонуємо іншим режисерам-документалістам приєднуватися до цієї ініціативи.

Відомий художник Андрій Єрмоленко,  автор постерів «Війни химер», створив графічне лого «народної дистрибуції», яке буде розміщене на кінокопії на ознаку того, що її було надано для безкоштовного чи благодійного перегляду, а також на афішах. Варіанти логотипу пропонуються і для стрічок інших режисерів, які також вирішать використати «народну дистрибуцію» для своїх показів  чи вже її використовують:

https://www.facebook.com/starozhytska.mariia/posts/1746278618744425 

А ось, власне, і сам Маніфест від режисерок:

«Війна химер The War of Chimeras – шматок нашого життя.
Він народився на Майдані і пройшов пекло першого року війни.
І тепер він сам собі пробив шлях до глядача.
На подив навіть тим, хто його створив.
Ті, хто побачив стрічку, почали самі збирати зали для показів.
У класах, аудиторіях, бібліотеках, хабах, кіноклубах, палацах культури, кафе, реабілітаційних центрах.
У селах, райцентрах і прифронтових містах.
В Україні та за кордоном.
Друкуючи афіші та запрошуючи знайомих за допомогою єдиної можливої для фільму, створеного власнокошт, без будь-якої державної чи спонсорської підтримки, промокампанії «з вуст в уста».
Чому?
Ми змогли узагальнити, бо вже чули оплески після показів, бачили сльози вдячності і розпитали тих, хто вже бачив «Війну химер».
Цей фільм – віртуальна реальність, і в ній глядач може відчути себе кожним з тих, хто з`являється на екрані.
Дівчиною, що проводжає коханого на фронт і їде за ним, бо їй теж цікаво побачити війну на власні очі.
Бійцем, який визволяє міста на Сході, бере в полон російських солдат строкової служби, відстрілюється з вікон Іловайської школи, їде в колоні “зеленим коридором”, отримує поранення і втрачає побратимів.
Місцевим мешканцем, у якого в одну мить не стало будинку, і хтозна чому це саме йому таке випробування.
Тим, хто ховає рідну людину, яка загинула.
Тим, хто живе звичайним життям, у якому немає місця для війни, натомість існують розваги та весілля.
Тим, хто раз у раз питає себе, навіщо все це з нами сталося?..
Нас питали – найчастіше – чи зможемо ми показати цей фільм всім, хто має його побачити?!
Глядачам у Європі, Канаді та Америці?!
Депутатам, урядовцям, місцевій владі?!
Студентам, школярам старших класів?!
Не тільки тим, кому болить війна, а й тим, хто уникає жодних згадок про неї?!
Так зможемо, але нам потрібна допомога.
Оголошуємо народну дистрибуцію стрічки.
Надаємо кінокопію кожному, хто готовий провести показ і розповісти про нього.
Безкоштовний показ. Чи благодійний – на вашу власну добру справу.
Деталі – за особистим зверненням.
Будемо вдячні за всі види підтримки.
Ми маємо пройти цей шлях, аби за нами пішли інші.
Кінохвиля насувається!»