«ВЕЙПИТИ» ЧИ НІ?

86% українських підлітків хоч раз у житті вживали алкоголь, а більше половини – курили цигарки. Про це повідомляють результати «Європейського опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин» (ESPAD), яке було проведене у 2019-му році.

Наразі на заміну звичайним цигаркам прийшли так звані «електронні сигарети» або «вейпи». Сьогодні можна знайти численну кількість таких брендів-замінників тютюнових виробів.

ЩО ТАКЕ «ВЕЙП»?

Вейп або електронна сигарета – пристрій, що створює пар для вдихання. Також він може використовуватися як засіб доставки нікотину, так і для інгаляції ароматизованого пару. Продукт дуже популярний серед молоді. До категорії вейпів не належать системи нагрівання тютюну.

Вейпи вживають вже п’ять мільйонів неповнолітніх жителів США, здебільшого – старшокласники, відзначає NYT з посиланням на дані Міністерства охорони здоров’я. За рік їх кількість зросла на 20%. Найбільше школярі люблять ароматизатори зі смаком м’яти, фруктів і льодяників, як зазначають в матеріалах американського МОЗ.

ЧИ Є ШКІДЛИВИМИ Е-СИГАРЕТИ?

Основна небезпека е-сигарет – невідоме походження рідини для їх використання, в яких містяться синтетичні каннабіоіди. Дослідники з Вісконсіни (Іллінойс, США) виявили: у вейперів симптоми «ліпоїдної пневмонії» – захворювання, яке може бути спровоковане вдиханням маслянистих речовин. Вчені також з’ясували, що рідини для електронних сигарет містять щонайменше п’ять груп потенційно токсичних сполук: нікотин, карбоніли, органічні сполуки (такі як бензол і толуол), частки і мікроелементи.

За даними університету Джонса Хопкінса в Балтіморі (США), пар електронних сигарет містить у собі велику кількість іонів свинцю, нікелю, хрому та марганцю. У деяких випадках їх частка у випарах електронних сигарет була в десятки разів вище норми, що може серйозно загрожувати здоров’ю їхніх власників.

Ірландське видання The Irish Time в своїй статті про вейпінг заначає, що рідини для електронних сигарет містять як мінімум шість груп потенційно токсичних сполук.

«ВЕЙПІНГ» В УКРАЇНІ

У нашій країні, як стверджують виробники тютюнових виробів, відсутня статистика споживання вейпів. Отже, і самих вейперів ніхто не рахував.

Згідно з даними українського МОЗ і Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні понад 8,2 млн дорослих курців, понад 85 000 українців щороку вмирають від захворювань, викликаних тютюнопалінням.

Згідно з опитуванням компанії Kantar TNS, проведеного в травні 2019 року, 48% респондентів в Україні хотіли б спробувати альтернативу тютюновим виробам, але тільки 15% дійсно спробували вейпінг-продукти, щоб кинути палити. При цьому 90% рідин для вейпів, які продаються в Україні, ніяк не сертифіковані і не перевірені на безпеку. Рідину для вейпінгу з легкістю можна купити на Ali Express. Головне, щоб запах був приємний, а що там намішано, ніхто не перевіряє. Це відповідальність і свідомий вибір самого покупця.

НОВИЙ АНТИТЮТЮНОВИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ №2813

У січні на сайті Верховної Ради було зареєстровано законопроект під назвою «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» та 4 альтернативних документи. Основний законопроект передбачає, що сигарети, кальяни та інші тютюнові вироби потраплять під жорстокі санкції. Їх заборонено буде розміщувати на вітринах, використовувати додаткове підсвічування в магазинах, а кальяни забороненять для паління в громадських місцях. До того ж на усі тютюнові та курильні вироби накладається заборона на продаж особам до 21 року.

Суд у Одесі нещодавно виніс вирок стосовно п’ятнадцятирічного хлопця, якого поліція застукала в закладі з кальяном. Матері тепер доведеться сплатити штраф за те, що її неповнолітній син палив кальян. Відповідно до ч. 3 ст. 184 КУ правопорушниця не в повній мірі виконувала свої батьківські обов’язки з виховання сина, внаслідок чого він палив кальян. За результатами судового розгляду було винесено рішення призначити матері адміністративне покарання у вигляді штрафу 850 гривень. Про це повідомляє сайт  Судової влади України від 18 травня 2020 року.

Інформацію підготувала

Валерія Бондаренко,студентка Інституту журналістики Університету Грінченка