СЛІДАМИ ХІІІ ГРІНЧЕНКІВСЬКИХ ЧИТАНЬ
Із 30 листопада по 11 грудня в Університеті Грінченка відбувається Грінченківська декада – 2020, приурочена до Дня народження видатної та знакової для України особистості – письменника, педагога, лексикографа, літературознавця, етнографа, історика та громадсько-культурного діяча Бориса Грінченка (9 грудня 1863 – 6 травня 1910).
4 грудня 2020 року в Інституті філології Університету Грінченка відбулася всеукраїнська наукова конференція (ХІІІ Грінченківські читання) «Грінченкознавство: проблематика і перспективи досліджень».
Із вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор Університету Грінченка, доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України Віктор Огнев’юк:
«Уже 13 років поспіль ми збираємося на Грінченківські читання, які стали традиційними, і кожного разу відчуваємо, що ще дуже багато потрібно зробити, щоб збагнути та опанувати всю спадщину, яку нам залишив Борис Дмитрович. Цьогоріч наше видавництво, і, насамперед, завдяки зусиллям професора Василя Яременка підготувало й випустило перший том епістолярної спадщини Грінченка. Ця спадщина дійсно унікальна, тут він постає не тільки як громадський діяч і політичний лідер та письменник, а вона ще розкриває його багатогранну особистість як батька, як брата».
За його словами, в листах простежуються колосальні зусилля Бориса Грінченка при підготовці до видання Біблії українською мовою, його непрості діалоги з багатьма людьми, аби забезпечити цей процес.
«Скажімо, в листах до сестри Аполінарії він постає дуже цікавою особистістю, закликає її стати математиком, і тут він піднімає проблему рівноправності жінок (а це кінець 19 – початок 20-го століття), можливо, одним із найперших серед українських діячів. Тому епістолярна спадщина Бориса Грінченка дає нам можливість збагнути масштаби цієї постаті, його прогресивність, бо Грінченко – це не шароварний український політик, це прогресивний діяч, із прогресивними поглядами, з європейським мисленням, який знає досвід просвітництва в Європі і впроваджує його на теренах України».
Модерувала конференцію директор Інституту філології, доктор філологічних наук, професор Ірина Руснак.
Вона зазначила: «Пошановуючи пам’ять видатного громадського діяча, письменника, наукова спільнота України долучається до важливої справи – популяризації здобутків цієї великої людини».
«Якщо уже втринадцяте проводяться на такому серйозному рівні Грінченківські читання, то це свідчення того, що доробок і спадщина Бориса Грінченка достойні системних та аспектних досліджень, в тому числі й з боку молодих поколінь. Зокрема, в плані історіографічної і літературознавчої методології, мовознавчих аспектів. І наостанок скажу: я бажаю бути всім щасливими і процитую слова Бориса Грінченка: «Щастя дурно не дається». Тож будьмо щасливі і поборемо все», – наголосив Сергій Омельчук, перший проректор Херсонського державного університету, професор, доктор педагогічних наук.
Під час Грінченківських читань відбулися також дискусійні платформи, які дали можливість побачити усю багатогранність та глибинність творчості й особистості Бориса Грінченка.
Матеріал підготувала Катерина Лузан,
студентка Інституту журналістики Університету Грінченка
