Розстріляне відродження. Український поет-футурист Михайль Семенко

У 20-30-х роках ХХ століття українська література просто «вибухнула» творчим підйомом, ніби намагаючись компенсувати оте кількасотлітнє відставання, зумовлене імперським гнобленням культури та мови.  Тож митців, котрих налічувалось понад 5000, називали її відродженням. Згодом вони стали горезвісним “розстріляним відродженням”:  понад 1100 творців вбито, “зникли безвісті ” , “наклали на себе руки “… 

Одним із таких був і Михайль Семенко – основоположник та теоретик українського футуризму . 23 жовтня 1937 року нквс розстріляло його в підвалах Жовтневого палацу разом із іншими українськими письменниками. Поховали поета в братській могилі в Биківнянському лісі.

Народився на Полтавщині, рано почав писати. Свою першу збірку “Prelude” Михайло видав у 1913-му, а вже наступного року маніфестом оголосив про прихід українського кверофутуризму – мистецтва пошуку.

Той же Маяковський вбачав у його віршах особливу мелодику, що нагадувала йому скрипку.

Та на початку 20-х ця музика перестає лунати : вибуховий характер, революційний час, сварки з дружиною … Та виною творчої кризи Михайль вбачає саме власну нереалізованість :”Українське слово має відійти від класичної літератури “.

Працює. Активний і плідний, Семенко лише з 1918 по 1931 видав близько двадцяти книг. Революційні погляди поета, його захоплення урбаністичними мотивами та мовними експериментами певний час вписувались у загальні тенденції нової радянської літератури, але чим далі – тим більше епатажний Семенко нервував більшовицьку владу з її соцреалізмом .

У пошуках себе, в середині 20-х, знайомиться з відомою акторкою одеського театру Наталією Ужвій, яка знову надихнула писати вірші . Митець пішов від вагітної дружини до нової музи .

Під впливом критики Семенко відходить від футуризму, оспівує більшовицьку революцію («Малий кобзар і нові вірші»).

37 рік став переломним: Михайль йде від відомої акторки, проводить і свій останній творчий вечір. Арешт. На протоколі – підпис титулованої театралки Ужвій.

Семенка звинуватили в тому, що він, як член “української фашистської націоналістичної терористичної організації” (якої ніколи не існувало), намагається скинути радянську владу в Україні. Після тижнів допитів, зламаний морально, поет підписав зізнання.

Анкета арештованого. Фото із розсекречених архівів КДБ

23 жовтня 1937 року на закритому судовому засіданні Михайлу Семенку винесли вирок за сфабрикованим звинуваченням – розстріл.

Вирок суду. Фото із розсекречених архівів КДБ

Через 20 років після страти Михайло Семенко був реабілітований. Справу українського футуриста було переглянуто за проханням його дітей, які нічого не знали про розстріл батька. Про реабілітацію Семенка також клопоталися письменники Олесь Гончар та Юрій Смолич. Жодних матеріалів, які засвідчують приналежність Семенка до терористичної організації, в архіві кдб знайдено не було.

Занадто талановитий, занадто яскравий – протягом століть росія нищила таких українців.

В’ячеслав Кучеренко