ІСТОРІЇ МОВНОГО ПРОСВІТНИЦТВА УНІВЕРСИТЕТУ ГРІНЧЕНКА
Ім’я часто зобов’язує, вказує шлях, визначає долю. І, виявляється, ці відомі істини стосуються не лише людей, а й, наприклад, університетів. Історія мовних ініціатив Університету Грінченка, який очолює доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України Віктор Огнев’юк, підтверджує це.
Університет недаремно носить ім’я геніального українця Бориса Грінченка, який своїм сподвижництвом сприяв становленню мовної та культурної основ українства. А сподвижництво університету допомагає й надалі роздмухувати вуглинки з цього великого вогню просвітництва.
Тож пропонуємо вам успішні історії-звіти мовного просвітництва, яке давно вже вийшло за межі сучасних аудиторій Університету. Звісно, тут вони не всі. СловОпис і надалі буде їх збирати, узагальнювати й розповідати, бо є про що.
- Про найважливіші історії – #Мовні_історії студентів – розповідає Олена Бондарєва, професор, проректор з науково-методичної, соціально-гуманітарної роботи та лідерства Університету Грінченка:
Студенти-грінченківці продовжують шляхетну справу Бориса Дмитровича Грінченка, у тому числі на ниві просвітництва та поширення української мови. Вони завжди активні учасники Всеукраїнського диктанту національної єдності, мовних конкурсів імені Петра Яцика та імені Тараса Шевченка, зустрічей із сучасними письменниками, видавцями, театральними діячами. Наші студенті організаційно допомагають «Книжковому арсеналу» та Міжнародному літературному конкурсу “Коронація Слова”. Популярністю у студентів упродовж 6 років користується ініціатива «Словник Грінченка та сучасність» на кращу інтерпретацію слів Словника Бориса Грінченка на Вікі-порталі Університету. А проєкт Студентського парламенту Університету, присвячений новому українському правопису, став просто “хітом” різних соціальних мереж.
Вже 4 роки нашому онлайн-марафону «#носійСлова», який проходить у День української писемності та мови, стартує у Facebook та шириться іншими соціальними мережами. Учасники марафону розміщують відео, читаючи українську поезію, співаючи українських пісень, розігруючи фрагменти з українських п”єс. Традиційно у День української писемності та мови в усіх корпусах працюють вільні мікрофони, і всі перерви наповнені українським вишуканим словом. Для студентів, викладачів та киян, які хочуть краще опанувати українську, щосуботи у рамках Соціального проєкту «З Києвом і для Києва» діє розмовний клуб «Говори українською».
Ми маємо вести щоденну копітку роботу, аби подолати наслідки примусового зросійщення нашої держави. І тут треба шукати форми заходів та акцій, які відгукнуться у серцях молоді, тому ініціатива за студентами, як і реалізація. Так, під час Всеукраїнської виставки до Дня Незалежності України, дизайнерський проєкт-виставку «Орнамент у дизайні» реалізували студенти Інституту мистецтв, вони ж організували майстер-клас з каліграфії «Словник Бориса Грінченка». Майбутні митці активно реалізують сучасні активності, присвячені українським митцям різних періодів (наприклад, сторітелінг «Ми вдвох однією журились журбою і щастям раділи одним…» (з презентацією фрагментів опери М. Леонтовича за одноіменною казкою Б. Грінченка «На Русалчин Великдень», творчий вечір на пошану М. Рильського); співпрацюють з музеями у популяризації творчості українських митців (Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського, Музей-квартира Віктора Косенка тощо).
Про всі ініціативи студентів Інституту журналістики Ви знаєте краще за мене, тож я розкажу про інші структурні підрозділи.
Студенти Історико-філософського факультету у листопаді 2019 р. підготували і запустили у соцмережі відеоролик «За чистоту української мови».
Студенти Факультету інформаційних технологій та управління мають в активі щорічний проєкт «Щедрівки», в якому студенти знайомляться з українською календарною обрядовістю і стають активними учасниками щедрувань. Також вони запрошують нас у «Живу бібліотеку», в якій студентські історії життя представлені креативно – у форматі власних книг. На факультеті діє книжковий клуб, який активно працює навіть під час карантину (поетичні онлайн-читання до Всесвітнього дня поезії, заходи до Всесвітнього дня книги та авторського права, ініціатива щодо обміну книжками «Буккросинг на карантині»).
Інтерактивний квест «Мовний марафон» із залученням до участі студентів всіх структурних підрозділів Університету вже кілька років є мовною візитівкою студентів Інституту філології, де також успішно розвиваються студентські соціальні проєкти «Грінченківська читальня», «Із паперу на екран». Цьогоріч на заході відкриття в Університеті Шевченківського березня студенти-іноземці підготовчого відділення продемонстрували мистецьку програму, під час якої читали поезію Шевченка українською та співали пісень на його слова.
Студенти Факультету здоров’я, фізичного виховання і спорту ведуть рубрику «Слово дня» у соціальній мережі Instagram, де описують українською значення загальновживаних іноземних слів.
Студенти Інституту людини огранізували брифінг «Знавці мови», квест «Мова єднає всіх!», воркшоп «Пиши українською правильно!».
У студентів Педагогічного інституту є власні надзвичайно цікаві проєкти: «Енеїда-фест», в якому презентуються українські народні пісні, ігри, одяг, страви, козацька стихія, жива народна мова, гумор, побут українців; та конкурс на кращий переклад творів Бориса Грінченка «Inspired by Borys Grinchenko`s Аrt» («Натхненний творчістю Бориса Грінченка»), до якого 2019 р. долучилися також студенти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
В активі студентів Університетського коледжу (відтепер – Фахового коледжу «Універсум») чимало цікавих заходів: мовна олімпіада, книжкова виставка «Кращої, ніж рідна мова, не буває», музейний квест, екскурсії до Музею книги та друкарства України, Музею української літератури, квест «Від кирилиці і глаголиці до сучасної азбуки», брейн-ринг «Із мовою в серці», поетичний марафон, орфографічні хвилинки, вікторина-гра «Філологічний ерудит», творчий проєкт «Тарас Шевченко очима студентів», квест «Шевченківськими стежками», тренінги-практикуми «Складні випадки українського правопису: правопис складних слів», «Основні зміни до українського правопису: мовні розминки», Шевченківські читання «І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь», усний журнал «Мрії Кобзаря», музична імпреза «Наша дума, наша пісня не вмре не загине», цікаві засідання філологічного гуртка «Ирій», воркшоп «Найвідоміші світові премії в галузі журналістики», інформаційна подорож «Київ–театральний», вікторина «Тарасовими шляхами».
Студенти Факультету права та міжнародних відносин стали учасниками конкурсу перекладів творів світової літератури (англійської та французької) на українську мову до Європейського Дня мов; створили музичні привітання в форматі легендарних та сучасних українських пісень до Міжнародного Дня музики; отримали перемогу у складі команди «Посли української мови» у загальноуніверситетському Інтерактивному онлайн-квесті «Мовний марафон»; обрали для цьогорічної шоу-презентації студентів І курсу «Ось ми які!» інтерактивний сюжет «Історичні шляхи української мови: погляд сучасного студента»; до Щедрого вечора виконали українську версію різдвяної композиції «Щедрик» Миколи Леонтовича; провели конкурс серед студентів 1 курсу на краще відеопривітання до Міжнародного Дня рідної мови; здійснили щорічну традиційну презентацію віршів Тараса Шевченка шрифтом Kobzar KS, якій відтворює почерк Кобзаря; провели щорічну традиційну Інтелектуальну вікторину «Тарас серед нас»; презентували відеосюжет до 90-річного ювілею від Дня народження Ліни Костенко; здійснили презентацію відеовіршів сучасних українських поетів до Всесвітнього дня поезії; здійснили популяризацію серед студентів Факультету перегляду україномовних вистав у онлайн-форматі до Міжнародного дня театру; започаткували на соціальних сторінках Факультету рубрику «Цінуй українське», де популяризують фундаментальні українські цінності, у тому числі мову; започаткували «Конкурс Суспільно Важливих Меседжів», в якому учасники презентують невелику (1,5 хв.) україномовну промову, що розкриває важливу для суспільства тему (одна з тем – просування української мови).
- #Мовні_історії Інституту Філології (очолює професор Ірина Руснак)
Філологія вже сама собою – мовна історія. Проте коли вона продукує нові історії, які популяризують мову, вчать її любити, аналізують проблемні ділянки, роз’яснюють нововведення – то така історія справді дуже успішна.
https://www.facebook.com/1564041020498651/posts/2685683075001101/
Кафедра української мови (очолює професор Станіслав Караман). Центр культури української мови, де повно й промовисто здійснюється реалізація мовних ініціатив. Блог, який популяризує українськість в освітній сфері, міжособистісній взаємодії, вивченні лексикографічної спадщини Бориса Грінченка.
https://www.facebook.com/groups/2061838847428315/
Щорічні тренінги й майстер-класи для студентів, аспірантів та викладачів Університету з актуальних питань культури мовлення. Про що мова в питаннях мови? Це й нова редакція «Українського правопису», й культура мовлення сучасного викладача, й мовна культура наукового тексту, і техніка мовлення тощо.
Гостьові лекції, дискусії, семінари, круглі столи. Інтерактивний онлайновий квест «Мовний марафон». Всього так багато і все дуже корисне!
Але найяскравішою історією за останніх півроку стала тут історія навчання української іноземних студентів із Туреччини, Нігерії, Китаю, Ірану та Бельгії.
На підготовчих курсах з української мови їх навчають доцент кафедри Тетяна Вінтонів та кандидат педагогічних наук Тетяна Горохова.
Щоб врахувати менталітет та цікавість до української історії, традицій, культури, на заняттях використовують різні ігри, фотодиктанти, з кожним незрозумілим словом проводять певні асоціації, знаходять його тлумачення в словнику, будують із ними речення.
Не забувають і про вивчення “живої” української, для чого час від часу вирушають з аудиторій.
Аби мандрувати столичними вулицями й відчувати особливий український дух і колорит, відвідувати пам’ятки архітектури, музеї й собори, бачити минувшину й сучасність. Аби продекламувати вірші Шевченка під старою шовковицею біля його будинку-музею, яка ще пам’ятає Великого Кобзаря. Аби навіть відвідати виставку UkraineWOW і щиро сказати : «wow!”
Центр перекладу (очолює кандидат педагогічних наук Світлана Меркулова). Тут життя не завмирає навіть на карантині. Кипить робота над наповненням україномовної частини Вікіпедії якісними перекладними матеріалами про явища мови, сучасні теорії, напрямки, методи, аби розширити для українців світове інтелектуальне середовище.
Ви коли-небудь замислювались над тим, чому в англійській мові є поняття граничності? Існує не тільки материнська мова , але й гіпотеза батьківської мови. Зацікавились? Нумо сюди, читати переклади лінгвістичних досліджень від Рязанова Ігоря (Граничність) https://uk.wikipedia.org/wiki/Граничність
та Гайдука Олександра (Гіпотеза батьківської мови)
Відкривати двері в світ – місія Центру, яку він реалізував ще й перекладами багатьма іноземними мовами ролика про Університет Грінченка та здійснює переклад унікального проєкту Інституту журналістики «Живе місто».
Участь студентів у розробці Генерального регіонально анотованого корпусу української мови.
Корпусна лінгвістика – найпрогресивніший і найпродуктивніший напрям сучасного мовознавства. Вивчення лексики й граматики, порівняльно-історичні та порівняльно-типологічні дослідження мовних явищ в цивілізованому світі проводяться з використанням комп’ютерних технологій, які значно пришвидшують процедуру опрацювання великих масивів текстів, а відтак – роблять результати лінгвістичних досліджень більш зваженими й об’єктивними. Тож в Інституті філології студенти освоюють ці складні, але дуже потрібні сучасному фахівцеві електронні ресурси.
Цьогоріч студенти І курсу Інституту філології, які здобувають освіту за освітньою програмою «Українська мова та література», мали можливість долучитися до розвитку корпусної лінгвістики під час дистанційного проходження виробничої практики з основ прикладної лінгвістики, зокрема стали розробниками одного з найпотужніших українських корпусів – Генерального регіонально анотованого корпусу української мови (ГРАК). Грінченківці поповнили в ньому публіцистичний сегмент, додавши тексти журналу “Наука і суспільство” за 1972 – 1994 роки. Допомогла студентам опанувати процедури опрацювання текстів головна розробниця й берегиня корпусу ГРАК пані Марія Шведова.
Робота була цікавою і корисною. Приємно, що відтепер на сайті корпусу серед його розробників позначені й прізвища наших студентів (http://uacorpus.org/).
Майстерня поетичного перекладу (очолює доцент Людмила Ананьєва)
Одна з перлин мовних ініціатив Університету – Майстерня поетичного перекладу під керівництвом доцента Людмили Ананьєвої, за участю фахівців та студентів усіх мовних напрямків кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства (французького, іспанського та італійського відділення).
Нещодавно «Алея зірок модернізму» сяяла новим естетичним баченням творів Гійома Аполінера у поетичних перекладах студентів. А також кольорова гамма поезії французьких символістів Поля Верлена «Осіння пісня», Артура Рембо «Відчуття» набула нових відтінків.
Спробою відтворити бездоганність форми став переклад поезій парнаської школи – збірки «Бестіарій, або кортеж Орфея» та поеми «Пастель» Теофіля Готьє, а також, відомих бездоганністю форми, каліграм Гійома Аполлінера (студентки ІІ курсу Олександра Олійник, Анастасія Непийвода, ІІІ курсу – Гура Мілана, Дарина Лебедь).
Студентка ІV курсу французького відділення Ганна Рибак стала абсолютною переможницею у Міжнародному конкурсі перекладів бельгійського поета Еміля Верхарна за український переклад і найвдалішу декламацію вірша Холод («Le gel»). Цьогоріч студентки І курсу французького відділення Ольга Нестерова та Поліна Степанчук одержали перемогу в конкурсі відео «Від слова до мовлення: Любов і Толерантність» від Посольства Франції і Французького Інституту в Україні. Студентки І курсу французького відділення Крсек Дар’я, Ізвекова Ліза, Доценко Марія отримали відзнаку від Посольства Канади та особисто від Франсіса Каталано за переклади творів сучасних канадійських поетів Деніз Дезотель та Франсіса Каталано.
Робота «Майстерні» увінчалася також і презентацією першого двомовного видання збiрки перекладiв парагвайськоï поезiï Хуана Мануеля Маркоса, що здiйснено студентами та викладачами кафедри романськоï фiлологï та порiвняльно-типологiчного мовознавства Унiверситету Грiнченка у спiвпрацi з Унiверситетом Дель Норте, Парагвай.
Орієнтованою на практичне застосування отриманих мовних навичок з урахуванням потреб ринку мовних послуг є практика студентів у Центрі прикладних комунікативних технологій, який очолює доктор філологічних наук Русудан Махачашвілі. Тут успішно впроваджуються такі групові цифрові проєкти та продукти з обробки іншомовного й культурного матеріалу:
- інтерактивний мультимедійний комплекс ‘Шляхи вивчення іспанської мови” з використанням різноманітних хмарних ресурсів,
- інтерактивна кулінарна карта регіонів Іспанії (у форматі Adobe Illustrator),
- інтерактивна кулінарна карта регіонів Франції,
- інформаційний портал для міжнародних студентів за програмою мобільності Еразмус+ Studii Italiani у мережі Facebook,
- культурологічний блог ‘Around Italy’ в мережі Tumblr тощо.
#Мовні_історії Інституту журналістики (очолює кандидат педагогічних наук Галина Горбенко)
Однією з найуспішніших історій мас-медійного мовного та культурного просвітництва Університету (і не лише) можна вважати онлайн-проєкт СловОпис, який має на сьогодні понад 50 тисяч підписників у соцмережах. Він увійшов до ТОП-5 загальноукраїнських ресурсів, які допомагають удосконалювати українську мову:
https://ms.detector.media/onlain-media/post/17398/2016-09-08-yak-udoskonaliti-svoyu-ukrainsku-pyat-onlain-resursiv/
На створення цього мультимедійного проекту студентів та викладачів Університету надихнув далекого 2013 року саме Словник української мови Бориса Грінченка. Проєкт виник на базі Астудії і створили його її керівник Мар’яна Ангелова
та група ініціативних студентів.
Згодом до проєкту приєдналась викладачка Інституту журналістики Тамара Куцай, яка є на сьогодні його керівником.
Щоденне зростання кількості підписників – підтвердження ефективності та потрібності проєкту, а також того, що в суспільстві – насправді величезний попит і потреба у вивченні української. Місія проєкту: популяризація української мови, лексичного багатства та культури мовлення, розвиток національної свідомості й культури, а гасло: «Українська – це сучасно і своєчасно!». Географія шанувальників СловОпису давно вже вийшла за межі України, і, власне, по ній можна вивчати географію шанувальників української. Це – США, Італія, Польща, Канада, Німеччина, Росія, Іспанія, Об’єднане Королівство, Чехія, Франція, Туреччина, Португалія, Ізраїль, Греція, Нідерланди, Австрія, Швейцарія, Болгарія, Білорусь, Грузія, Ірландія, Мексика, Литва, інші країни.
Серед популярних онлайн-ресурсів Інституту, які плекають українське слово, навчають його любити, ще й
Живе Місто:
https://www.facebook.com/livingcitykyiv/
https://www.livingcity.kyiv.ua/
Астудія:
https://www.facebook.com/astudia.grinchenko/
Грінченко-інформ:
http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/
радіо BG:
МаліОК:
https://www.facebook.com/tvseriesmaliok/
Аудіовізуальний проєкт кафедри журналістики та нових медіа Live is True
https://www.facebook.com/liveistrue/
Тож Університет Грінченка володіє потужною медійною базою, яка вигідно його вирізняє на фоні інших навчальних закладів, і, власне, робить унікальним.
«Українська мова перестала бути екзотичною, її стає більше», – заявив недавно письменник Сергій Жадан, якого запросив Інститут журналістики для зустрічі з майбутніми журналістами.
Зустрічі та дискусії з письменниками, журналістами, митцями, лідерами думок на теми мовного й культурного просвітництва – яскраві складові мовної історії Інституту журналістики. Адже слова людей, книги яких ти читаєш, бачиш з екранів телевізорів, лайкаєш і прислухаєшся до думки у соцмережах – дуже дохідливі.
Впроваджує мовне просвітництво Інститут журналістики і в роботі популярної Медіашколи:
http://ij.kubg.edu.ua/images/presentation/NEW_buklet.pdf
Флешмоби до Дня української мови та писемності, конкурси-фестивалі (конкурс журналістської творчості “Нові в медіа”, фестиваль для блогерів-початківців “Smart Blog”, проєкт «Книжкова столиця»), відеословник медійних термінів, навіть слово місяця стали тепер визначати за ініціативи Кафедри журналістики та нових медіа.
#Мовні_історії, що вилетіли з гнізда Університету
Яскравий і справді унікальний приклад дав Олександр Авраменко, доцент Університету Грінченка.
Поєднавши свого часу кар’єру викладача й ведучого на радіо, а потім на ТБ, він став беззаперечним лідером у сфері мовного просвітництва в Україні.
Його публічним успіхам тепер невтомно заздрять політики, аналізують і беруть за приклад філологи, а його Уроки на 1+1 та сторінки у соцмережах зашкалюють від багатьох тисяч лайків, поширень та коментарів. Мабуть, колись, на старті цієї зіркової мовної історії ніхто й не сподівався на такий успіх, навіть сам Авраменко.
Тепер він – один із найпомітніших харизматичних дослідників і популяризаторів української мови, автор наукових публікацій, підручників та посібників. Очолює робочу групу з розробки програм зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури і є упорядником посібників для проведення державної підсумкової атестації в українських школах.
****
«Вітаю! Я – Сабіна Руденок, філологиня та вчителька української мови в КМДША», – так заявила про себе представниця «нової хвилі» з популяризації української мови (вчорашня випускниця Університету) у своїх авторських відеоблогах на каналі Креативної міжнародної дитячої школи у YouTube, де вона роз’яснює нові правила правопису.
«Коли з’явилася ідея запустити свій шкільний YouTube-канал, ми вирішили, що одна із рубрик буде саме про мову. Ми розуміємо, що покоління Z, яке ми навчаємо в КМДШ, народилося в цифровому світі й вже не може уявити собі життя без мобільного інтернету та інших ґаджетів. Вони від народження живуть у світі без кордонів. Тому ми працюємо над створенням доступного контенту як для дітей, так і для дорослих», – розповідає вона.
«Без мови не може бути країни. Я хочу, щоб українська мова розвивалася і була доступною та зрозумілішою. Мені важливо, щоб українську мову використовували у всіх сферах», – каже Сабіна й зауважує, що любов до мови, просвітництва прищепили їй саме в Університеті Грінченка.
*****
«Чому ми говоримо так, а не по-іншому? Звідки до нас прийшли ті чи ті слова? Як правильно – зрУчний чи зручнИй? Чому новий правопис – це не нововведення, а повернення до української мовної традиції?
Філологиня Юлія Вишницька та журналістка Діана Колодяжна розкажуть чому!
Недавно у мережі з’явився ще один цікавий проект«ПРОмовні витребеньки», який також уже змусив про себе говорити.
Діана Колодяжна, журналістка освітньої платформи «Всеосвіта», авторка ідеї й співведуча «ПРОмовних витребеньок»:
«Мені завжди подобалося занурюватися в нетрі мови. Читати словники, як книжки; вишукувати цікаві слова; зупиняти фільми, коли чула незвичний вираз, – мабуть це дивні розваги, але такі цікаві! Часто своїми знахідками я ділилася з друзями».
«Витребеньки» виходять на платформі «Всеосвіта», і вже стали популярним проєктом, особливо коли до них приєдналась Юлія Вишницька, яка робить справжні філологічні розвідки, щоб доносити до аудиторії найповнішу, найточнішу інформацію. А ще вона неабияк “розфарбовує” бесіди цікавими книжками та науковими працями.
Юлія якось написала, що «ПРОмовні витребеньки» – це від любові, про любов і для любові до української мови. Краще й не скажеш!
Юлія Вишницька, докторка філологічних наук, доцентка кафедри світової літератури Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка:
«Коли Діана запропонувала мені бути співведучою програми про українську мову, я не довго думаючи погодилася, адже люблю, як збагнула пізніше, кидати виклик самій собі: люблю розширювати свою зону комфорту, виходячи з неї»
Уже зроблено 13 випусків програми, які мають допомогти усім, хто вивчає чи вдосконалює українську мову.
Матеріал підготували Тамара Куцай та Ніна Гербич
