ДІЯЛЬНІСТЬ ДОСЛІДНИКА ДІЄСЛІВ

Сьогодні, 29 січня минає десять років як не стало Віталія Русанівського. СловОпис вирішив розповісти своїм читачам про цього унікального чоловіка. Його життя та творчість залишається відома дослідникам, але не широкому загалу. Тому в оповіді про нього не буде неймовірних пригод, видатного геройства або голосного протистояння системі. Його життя було збудовано навколо вивчення української мови. Ні, вчений не відкрив нову частину мови, не перевернув сприйняття статусу нашої мови, нічого такого, що можна винести в заголовок як інтригу. Але наукова діяльність Русанівського – приклад того, як можна все життя присвятити науці та “лупати сю скалу” день у день.

Майбутній мовознавець народився у родині українських філологів, тому своє покликання відчув рано. Вже під час навчання на бакалавраті університету імені Тараса Шевченка Русанівський обрав лінгвістику, а не літературознавство, та Петра Тимошенка у свої керівники. Після цього на Русанівського чекали роки навчання в аспірантурі, робота в Інституті мовознавства імені О.О. Потебні, дійсне членство академіком у АН УРСР. Під час кризи Радянського Союзу вченому вдається створити теле- та радіопрограми, які популяризують українську мову, пояснюючи етимологію слів, правила вживання складних конструкцій. Із розпадом Союзу Русанівський продовжує займати керівні посади в Інституті мовознавства, Академії Наук України, писати наукові розвідки та вести популярні передачі.

Окрім того, саме Русанівський намагався вибудувати місток між українською мовою та російськомовними громадянами. Вчений розробив курс та методику викладання української мови російськомовним, що допомогло розширити ареал побутування української мови та розвінчати певні міфи. Окрім цієї роботи Русанівський багато уваги приділяв написанню науково-популярних видань про певні аспекти української мови. Оскільки з накладами видань тоді ще не було особливих проблем, можна з упевненістю сказати, що така робота допомогла усвідомити українську мову як живу та цікаву, дослідження та практикування якої може принести багато несподіванок.

В дослідженнях він був надзвичайно впертим. Його найпершим інтересом в царині мовознавство було дієслово. Русанівський захистив дисертацію про категорії виду і часу дієслова в українських пам`ятках 14-17 століття. Предмет дослідження допоміг вченому написати багато монографій на тему дієслова в українській мові (при чому, мовознавець не обмежувався лише діахронією або синхронією, а створював фундаментальні дослідження з історії розвитку дієслова, його використання у різних століттях) та розпочав серію робіт над аналізом пам`яток давньої літератури. Русанівський надрукував велику кількість середньовічних текстів та випустив інструкцію щодо роботи та публікації пам`яток української літератури.

Іншим науковим інтересом вченого було дослідження суспільної функції української мови та її вплив на розвиток культури та науки. Для Русанівського надзвичайно важливим питанням було визначення меж кодифікування норм української літературної мови. Саме тому він був активним розробником правописних реформ та автором підручників правопису. Під його редакцією або в співпраці з ним побачили світ статті у одинадцятитомному “Словнику сучасної української мови”.
Видатний мовознавець помер 29 січня 2007 року. Він до кінця своїх днів був дієвим членом наукової спільноти та активно обговорював правописні норми української мови.