Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

Де ми найчастіше помиляємось

Вивчення української мови зараз, як ніколи, побило всі рекорди. І це неймовірно прекрасні тенденції!
Тож ми підготували для вас пам’ятку, на шо варто зважати при вивченні української.

Закінчення у назвах міст і країн чоловічого роду
Чи знали ви, що іменник Нью-Йорк у родовому відмінку має закінчення -у? В українській мові в назвах міст чоловічого роду треба вживати закінчення -а в родовому відмінку однини.
Наприклад, Лондон – (чого?) Лондона, а не Лондону.

Вживання літери «и» на початку слова
Це правило прийшло з правопису 1928 року, що передбачало вживання літери «и» на початку слів. У новому правописі надається перевага літері «і», однак перед приголосними  «н»  та  «р» можливі два варіанти написання.

У художніх текстах також допускатиметься заміна і на и в кінці слів під час відмінювання. И вживатимуть на початку деяких вигуків і часток: ич який хитрий, слова икати , икання та похідних від цих слів.

Також варто бути пильними при використанні й часто вживаних фраз

ПРАВИЛЬНО                   НЕПРАВИЛЬНО
Хворіти на грип              Хворіти грипом
Кілька років тому           Кілька років назад
Ставити питання            Задавати питання
Одружитись із кимось  Одружитись на комусь
Винятково                        Виключно
У цій ситуації                  У даній ситуації
Правильні рішення      Вірні рішення
Моя біографія                Моя автобіографія
Обіймати посаду           Займати посаду

Неправильне тлумачення архаїзмів та діалектизмів

Діалектизми часто бувають незрозумілими тим людям, які мешкають в іншій місцевості.
Так, у північних діалектах наявні слова гурок (огірок), жаркий (коричневий), у південно-західному діалекті – файний (красивий), вуйко (дядько по матері або старший за віком чоловік), стрий (дядько по батькові), лапати (хапати, ловити).
“Жерделі” – це вид абрикосів з дрібними плодами, що виростають безпосередньо з насіння.
Назви страв – “налисники” (тонкі млинці з начинкою, як правило, з домашнього сиру), капусняк (овочевий суп, основний складник якого – квашена чи свіжа капуста);
назви помешкань – “колиба” (чабанська або лісорубська хатина); стая (постійне або тимчасове житло на полонині, де живуть пастухи влітку і переробляють молоко) тощо.

Тож, як ми можемо бачити, в українській мові й справді багато таємниць та сюрпризів.

Бажаємо вам у вдосконаленні своєї мови та жаги до знань.
Все буде Україна!

Дар’я Венту