16 СМАРТ-МОДЕЛЕЙ МІСТ СВІТУ

Професор швейцарської бізнес-школи IMD (International Institute for Management Development), директор IMD World Competitiveness Center – Артуро Бріс презентував під час міжнародної конференції «Бізнес для розумних міст» книгу, в якій розглянуто 16 смарт-моделей міст: Амстердам, Бенґалуру, Більбао, Бостон, Буенос-Айрес, Чонгкінг, Дубай, Джакарта, Куала-Лумпур, Медельїн, Монреаль, Рамалла, Сеул, Сінгапур, Таллінн, Цюрих. У дослідженні розглядається впровадження стратегії інноваційного міста та смарт-проекти у цих містах та інструментарій для впровадження ініціатив розумності.

Він на конкретних прикладах пояснив інтелектуальну стратегію кількох міст, зазначив, які «розумні» проекти вже впроваджено, а які з них на шляху реалізації.

Амстердам – флагман цифрової трансформації, одне з перших міст у світі, в якому ініційовано програму «смарт-місто». Проекти «smart-city» Амстердама допомогли запобігти заторам, вирішити проблеми з паркуванням, зменшити викиди газу в атмосферу; загалом, стосуються різних міських завдань. Крім того, програма пропонує соціальні вигоди, наприклад, зниження витрат на проїзд, організація семінарів на тему важливості цифрової грамотності для шкіл, директорів та зацікавлених сторін.

Цюрих характеризується високою якістю життя та безпеки громадян.

Спостерігається результативність у декількох розумних проектах: таких, як догляд за дітьми, велосипедна інфраструктура, якість громадського транспорту, управління рухом, відкриття даних та онлайн-зв’язки між владою і громадянами, доступність житла, управління нічним життям. Все це передбачає подальший розвиток та планування «смарт-програм», спрямованих на підвищення комфорту містян.

За словами професора, швейцарці не сприймають технології, їм потрібно спілкування та бачення людського обличчя, тому для здійснення найпростіших операцій вони вирушають в банк.

(Можливо, це відбувається через високий рівень життя, високу організацію та автоматизацію всіх процесів і безпеку громадян; ймовірно, швейцарцям часом не вистачає душевного спілкування).

Впровадженням ініціативи «smart-city» в місті Рамалла займається муніципалітет та приватні компанії. За програмою «смарт-місто» вже реалізовано:

– «оцифрування урядових послуг для полегшення взаємодії громадян з муніципалітетом;

– встановлення безкоштовного Wi-Fi у містах та навколо муніципальних будівель, громадських парків та головних центрів міста;

– впровадження домашньої адресної системи (в Палестині міста та селища на Західному березі та в секторі Газа не використовують номери будинків та назви вулиць);

– загальноміське впровадження географічних інформаційних систем для збору даних у реальному часі про інфраструктуру та розвиток міста;

– диджиталізація моніторингу громадських послуг, таких як вода та поводження з відходами.

Система транспорту Рамалли сьогодні є найбільшим досягненням (профінансовано міжнародними компаніями).

Медельїн – одне з кримінальних міст у світі, отже, головна мета «смарт-проектів» – безпека, зменшення рівня бідності, доступ до судочинства. Програма розумного міста допомогла:

зменшити насильство і злочини в Медельїні,
зменшити розрив у освіті серед громадян,
отримати доступ до правосуддя.

Заплановано: посилити програми, спрямовані на зниження рівня бідності (зайнятість населення, підвищення доходів, покращення харчування).

Бостон – найрозумніше місто в США, має довгострокову стратегію. Політична програма сприяє розвитку та впровадженню інноваційних проектів в різноманітних сферах життя суспільства, мерія опікується добробутом та якістю життя містян. Зосереджено увагу на людях, які являють цінність.

Дубайська стратегія спрямована на задоволення потреб мешканців та гостей міста (швидкість у наданні послуг, комфорт, зручність, безпека громадян, мобільність, швидке реагування на потреби); Сінгапур – місто, в якому все відпрацьовано: контроль забруднення, наявність ресурсів, диджиталізація, інші фактори. Проте сінгапурська модель розвитку «смарт-міста» прогресує та вдосконалюється.

Артуро Бріс акцентує: «місто потрібно розуміти, контекст є дуже важливим аспектом для виникнення розумного міста». Професор закцентував увагу на різниці розвитку міст, що залежить від рівня демократії, розвитку тощо. У розвинених містах рухаються до мобільності й таланту.

Рівень щастя містян вимірюється наступним чином – якщо в людини не виникає бажання виїхати з міста, то вона в ньому щаслива. Конкурентоспроможна країна забезпечує конкурентоспроможність міст (технології, інфраструктура).

Ремарки професора щодо теми:

Мають місце негативні моменти, пов’язані з використанням технологій, – багато працівників буде звільнено.
Технології використовуються для контролю суспільства та кожної особистості окремо.

Моє питання професору: «Яку освіту здобувати сучасній молоді, аби вона була професійно затребувана; могла конкурувати зі штучним інтелектом?»

Відповідь професора: «У близькому майбутньому концепція робочого місця зникне, вже зараз відбувається трансформація, яка торкається усіх сфер життя суспільства».

Тож автоматизація не повинна нас лякати. Відмічаємо переваги диджиталізації – сфери, в яких можна використати автоматизацію, варто передати роботам, програмам, системам. У людини, на мою думку, більш високе покликання. Чим робот поступається людині? Упевнена, це почуття, відчуття, блиск життя в очах, одним словом – ДУША.

На завершення: Університет Грінченка теж прогресує, йде в ногу з часом. Це й обладнання в навчальних аудиторіях, висока мобільність викладацького складу, за потреби дистанційна форма навчання, залучення студентства та викладачів до інформаційного простору, надання найсучасніших умов для продуктивного навчання та роботи, підвищення кваліфікації та електронне навчання.

Смарт-міста неможливі без смарт-офісів та смарт-людей.

@Karinna Sardaryan