Відомий композитор Ігор Стравинський та його українські сліди

Ігор Стравинський народився 17 червня 1882 року у славетній родині: коріння сягали від батьків-митців до Гетьмана Івана Сулими та козацької сім’ї Холодовських. Батько композитора, співак Федір Стравинський, був родом із Чернігівщини. Як нам відомо, Чернігівщина –  край відомих історичних подій, тому й люди там вкрай талановиті та сильні духом. А мама композитора – киянка Ганна Холодовська, чудова піаністка і співачка. Тож і не дивно, що ще з народження Ігоря його доля була зрозуміла – він піде мистецьким шляхом. Двері Стравинських були відчинені для багатьох митців: музиканти, артисти, письменники, тож хлопчина зростав у культурній атмосфері.

Навчався Стравинський у петербурзькій гімназії: вчитися страшне не любив, прогулював уроки, ненавидів встановлені порядки. Він так і чекав літні канікули, аби поїхати в село, де насолоджувався піснями селян-трударів. Саме там він ще дужче полюбив музику. Однак батьки не відразу сприйняли серйозно захоплення сина, вони вважали, що це дитячі забавки.

Першою вчителькою Стравинського була піаністка Олександра Снєткова (яка не охоче вчила його нотній грамоті), потім – Леокадія Кашперова. Але викладачки Ігорю Стравинському були не любі, він бажав втекти до Маріїнського театру й із заплющеними очима слухати оперу.

У 1905 році Ігор мав закінчити юридичний факультет, але відмовився складати випускні іспити. На той момент він уже дружив із багатьма митцями. Відвідував виставки, балети та симфонічні концерти, був членом об’єднання “Вечори сучасної музики”. На одному з таких вечорів композитор дебютував із сюїтою “Фавн і пастушка”. Критики називали його твір “імпресіоністським” за об’ємний звук і летючий темп. Він вже жив музикою та мистецтвом, правознавство відійшло на другий план.

«Я народився невчасно. За темпераментом мені належало, як і Баху, хоча й іншого масштабу, жити в невідомості й регулярно творити для Бога. Я встояв у світі, в якому був народжений, я вижив попри крамарювання видавців, музичні фестивалі, рекламу», – ось так про свою творчість говорив Ігор Стравинський.

У 1909 році Сергій Дягілєв запропонував написати Стравинському балет “Жар-птиця”. Понад три місяці композитор писав музику. Прем’єра балету відбулася 25 червня 1910 року в Парижі: глядачі й критики були вражені майстерністю, а сам композитор залишився незадоволений своєю роботою. Ця успішна композиція миттєво перетворила Стравинського в найобдарованішого представника нового покоління, його стали впізнавати у світі музики.

У 1910-му Ігор залишив російську імперію і переїхав до Франції. За чотири роки розпочалася Перша світова війна, стало скрутно – гонорарів не було, а музика, написана в той період, стала стриманішою, водночас ритмічнішою. Тільки у 1914-му Ігор сів за написання балету “Весілля”, який закінчив лише в 1923 році. В основу лягли народні весільні та вінчальні пісні. Але, на жаль, внаслідок життя в Європі з його композицій зникли народні мотиви, але він став експериментувати з різними стилями.

Із середини 1930-х Стравинський часто бував у США: давав концерти, писав музику. У 1939-му Ігоря Федоровича запросили до Гарвардського університету, де він читав цикл лекцій “Музична поетика”.

Невдовзі після початку Другої світової війни Стравинський переїхав до Північної Америки й оселився в штаті Каліфорнія. У 1945-му отримав американське громадянство. В цей час він працював над своїм першим релігійним музичним твором для виконання в католицькій церкві – “Меса”. У 1950-х він написав кантату “Потоп”, “Священний спів на честь апостола Марка”.

Що ж до особистого життя, то Стравинський був одружений двічі. Першою дружиною стала сестра композитора Катерина Носенко. Окрім того, ходили чутки, що у Стравинського був роман зі знаменитою Коко Шанель. Саме вона допомогла композитору матеріально, коли він був у скруті. Два роки Ігор із родиною жив на віллі у мадемуазель, вона спонсорувала його виступи, годувала й одягала сім’ю. У 1939 році померла кохана дружина, Стравинський тяжко переживав цю втрату. А потім доля подарувала композитору зустріч із акторкою німого кіна – Вірою Судейкіною. Вони одружилися в 1940-му, і відтоді намагалися всюди бути разом. Віра та Ігор прожили 30 років, аж поки він не відійшов у вічність. Це трапилося 6 квітня 1971 року. Причина смерти – серцева недостатність. Дружина Віра Артурівна поховала його у Нью-Йорку, на кладовищі Сан-Мікеле, а через 11 років вона спочине поруч із чоловіком.

На Волині, в місті Устилуг, відкрито перший у світі музей-садиба композитора в його колишньому маєтку, де він жив із родиною з 1907 по 1914 роки і писав, надихнувшись Україною, свої відомі твори.

Ось такі славетні наші земляки, творчість яких знову ж намагалася поцупити росія.

Авторка Оксана Несененко