Відомі цитати Уласа Самчука – українського Гомера ХХ століття
Уласа Самчука називають українським Гомером ХХ століття. Його твори – це як трансляція нелегкої долі українського народу – від жахіття Голодомору до образу молодого українця 20 – 30 – х років минулого століття.
Не менш яскравою була й його доля. Народившись 7 лютого 1905 року на Рівненщині, він зумів стати яскравим письменником, журналістом, публіцистом, навіть членом уряду УНР у вигнанні. Яскравій вільній талановитій людині з патріотичними поглядами, звісно ж, не знайшлося місця у просякнутій тоталітаризмом та комуністичним божевіллям імперській країні. З 1929 по 1941 рік проживав у Чехії, був в епіцентрі українського культурного життя. Далі доля його закинула до Німеччини та Канади. Його ім’я ще при житті було відоме в письменницьких колах Європи та Америки, дивуючи силою свого таланту, який був настільки потужним, що квітнув попри несприятливі обставини.
9 липня 1987 року видатний український письменник помер у Торонто.
Тож згадаймо його унікальні, насичені мудрістю слова.
ЦИТАТИ УЛАСА САМЧУКА:
Війна ніколи не жартує.
Добре, коли що-небудь кажуть. Гірше, коли мовчать.
Дні, мов краплини крові, капали з пораненого життя.
Силою не заставиш любити. Серця не змусиш битися так, як це тобі заманеться.
Найстрашніша смерть — це смерть від голоду. Не дай Бог навіть ворогові вмирати такою смертю…
Можна п’яніти від усього, але найприємніше оп’яніння від праці і від любові.
Ми нікому не зробили зла. Ми винні хіба тим, що працювали, що надто багато працювали.
Бідність, явище гідне співчуття і уваги, але робити з цього культ добра в противаг багатства-зла, свідчить, що нам в голові не хватає якоїсь клепки.
Щоб щось зробити, треба наперед його уявити.
Ах, як радісно іноді буває на світі. Хіба ж не варт пожити для такої радості?..
Господь Бог у великій своїй мудрості створив наш мир так, що, коли ми уважніше приглянемося до Його творіння, не знайдемо сміливості перечити Його великій волі. Все, що стає з нами, все потрібне, все необхідне.