Соняшники – фоловери сонця
Знаєте що? У серпні нічого не відбувається! У всьому світі це – пора відпусток. Єдина яскрава й правдоподібна подія – на щедрих українських полях цвітуть соняшники 
Реально, рясно і щедро!
А називаються соняшниками тому, що, висловлюючись сучасною мовою, фоловлять сонце. Тобто віддано стежать за ним. Куди сонце – туди хуткенько й вони))
Ще єдина нефейкова подія – у вас є трохи вільного часу і ви читаєте цей прекрасний достойний вірш Івана Драча про соняшники
“Балада про соняшник…”
В соняшника були руки й ноги,
Було тіло шорстке і зелене.
Він бігав наввипередки вітром,
Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.
І купався коло млина і лежав у піску,
І стріляв горобців з рогатки.
Він стрибав на одній нозі,
Щоб вилити з вуха воду,
І раптом побачив сонце,
Красиве засмагле сонце
В золотих переливах кучерів,
У червоній сорочці навипуск,
Що їхало на велосипеді,
Обминаючи хмари у небі…
І застиг він на роки і на століття
В золотому німому захопленні:
-Дайте покататись, дядьку!
А ні, то візміть хоч на раму.
Дядьку, хіба Вам шкода?!
Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником.
#Словопис #рідна_мова #вивчаймо #поповнюймо_свій_словник #літо#серпень #соняшники
