Сьогодні через 100 років
Я ніколи не замислювалась над глобальними проблемами, але останнім часом мене почала турбувати ця тема. Тема землі, екології. Бо від цього насправді залежить наше життя. Наше здоров’я. Значна частина населення продовжує дихати повітрям, насиченим ядучими вихлопними газами, пити забруднену воду, вживати нездорову, а то й шкідливу їжу. Повсюди ми бачимо занедбане довкілля: засміченість, звалища побутових відходів на околицях міст і сіл, скупчення гаражів замість затишних дворів, ревіння моторів, які псують здоров’я та життя співгромадянам. Держава не бажає витрачати кошти на побудову заводів із переробки сміття. Люди все рідше замислюються про сортування й переробку відходів, бо їх фактично цьому ніхто не вчив. Ми не дбаємо про нашу планету, а, навпаки, все більше її засмічуємо.
Не так давно я думала, що Фаррелл Уільямс – лише музичний виконавець. До чого тут він, запитаєте ви мене. Виявляється, він усіма силами хоче врятувати планету. Фаррелл співпрацює із голландським джинсовим брендом. Разом із музикантом вони запустили колекцію G-StarfortheOceans (тобто «заради океанів») . Вони використовують біонічну пряжу, яку виробляє текстильна фабрика Уільямса. Ця пряжа виробляється із переробленого пластикового сміття, витягнутого зі Світового океану.
А ще він випускає трек, який населення зможе почути через 100 років, якщо збереже планету. Мета цього проекту – привернути увагу до екологічної безпеки нашої планети. Згідно з концепцією проекту унікальна композиція у виконанні лідера групи N.E.R.D. буде випущена тільки через століття, а до цього часу єдина копія буде зберігатися в підвалах коньячного будинку LOUIS XIII. Є лише один нюанс: якщо рівень води зростатиме, то й глиняний сейф, в якому знаходиться ця робота, теж розчиниться, так що навіть майбутні покоління не зможуть насолодитися музичною спадщиною від Фаррелла.
Можливо, варто започаткувати моду дбати про свою планету? Якщо ж не ми, хто про неї подбає? Я дійсно хочу, щоб наступні покоління не мали проблем зі здоров’ям, які зараз маємо ми. Я не хочу спостерігати, як тварини стають рідкісними через велику смертність, через жахливу екологію. Допоможи й ти зберегти щасливе життя своїм нащадкам. Не йди за модою, відчуй її!
Наталія Іванчук, студентка 3 курсу Інституту журналістики КУБГ