Про схожість української та польської мов від пересічного користувача

У відкритих джерелах зазначається, що близько 70% лексичного складу польської та української мов однакові. Обидві мови належать до групи слов’янських, і загалом, якщо навіть поверхнево зазирнути в історію, то стає зрозуміло, що наші народи були досить близькі від Польсько-Литовської держави до періоду минулого століття. Та й зараз, коли в нашу країну вдерлися рашисти, братня Польща неабияк нам допомагає.

Із власних спостережень.
У лютому 2022 року я вимушено виїхала з рідної країни до Польщі та мешкала там близько трьох місяців. За цей період часу мені вдалося поспілкуватися з поляками у різних місцях та при різних обставинах, познайомитися з їх мовою та культурою. Загалом, не зважаючи на близьке розташування Польщі до України та безвізового режиму, мені не доводилось відвідувати цю країну раніше. Тож, шкода, що при таких сумних обставинах, але я рада, що потрапила до цієї країни.

І це не чутки, наші мови справді дуже схожі. У повсякденному житті в цьому я переконалась під час відвідування старих музеїв та замків, де продавці квитків – зазвичай літні люди, які не знають англійської. Вони просто ласкаво просили мене говорити українською, і запевняли, що все обов’язково зрозуміють. І найцікавіше, що це прохання вони висловлювали саме польською, і я також чудово сприймала їх на слух. Звичайно, не кожне слово, але суть завжди була більш-менш зрозуміла.

Вже на другому місяці життя в Польщі я почала відвідувати курси польської. Не можу сказати, що спочатку у мене була велика жага до вивчення цієї мови, скоріше думала, що доведеться залишитися тут надовго і просто необхідно буде комунікувати з тими, хто навколо, та розуміти їх. Не знаю, який відсоток поляків знає англійську, але лише раз я почула, коли мені відповіли не польською (це був банкір у міжнародному банку). Це лише додало мені переживань з приводу подальшого життя в країні і курси стали необхідним кроком.

Тож, навчаючись на курсах, я переконалася, що українська й польська мови справді схожі з точки зору лексики. “Хата”, “гречка”, “очерет” – усі ці слова поляки запозичили в українців, а слова «пан», «рахунок», «влада», навпаки, ми запозичили в сусідів. Справді, багато слів повторюються, але не завжди вони можуть мати однакові значення. Наприклад, перший час я дивувалася, коли бачила слово «овоч» на багатьох солодощах. Однак уже скоро дізналася, що «овоч» перекладається як «фрукт», тому нічого незвичайного в «овочевих цукерках» бути не може.

Було й багато несподіванок в орфографії, адже польська мова використовує латинський алфавіт, тоді як українська базується на кирилиці. Я довго звикала до таких літер як ć, ń, ó, ś, ź, ę, ą. Але це все дрібниці порівняно з труднощами, які мені довелось пройти, вивчаючи граматику. З приводу цього, існує велика кількість винятків, що абсолютно не збігаються із правилами в українській мові. Наприклад, у нас спочатку йде прикметник, а потім іменник «польська мова», у поляків же навпаки – «język polski». Вивчення закінчень для іменників та прикметників мені також дуже нелегко давалося. Однак з упевненістю можу сказати, що польська мова справді цікава та, незважаючи на певні нюанси, легка для вивчення українцям. Це особливо актуально зараз, коли існує багато безкоштовних відкритих онлайн та офлайн курсів для будь-якого віку, рівня та графіку. Головне – лише знайти натхнення та бажання для нових відкриттів.

В якості висновку можу сказати, що українська й польська мови неймовірно схожі й різні одночасно. Кожна з них унікальна й відкриває історію свого народу, його культурні особливості. “Мова росте елементарно разом з душею народу”, – казав Іван Франко.

Марія Середа,
студентка факультету журналістики Університету Грінченка