Мова – це зброя
Відповідь на це та інші важливі питання шукали 23 жовтня 2024 року грінченківці під час проведення круглого столу до Дня української писемності та мови “УКРАЇНСЬКА МОВА ПІД ЧАС ВІЙНИ: ТЕНДЕНЦІЇ ДИНАМІКИ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ”.
Захід почався зі вшанування полеглих у російсько-українській війні грінченківців біля університетської Стіни пам’яті й хвилиною мовчання в залі засідань Вченої Ради.
До учасників звернулася Ірина Руснак, декан Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор. Пані Руснак відзначила участь грінченківців у імплементації україноцентричних громадських ініціатив, зокрема в розробці міської концепції ствердження української мови на 2023-2025 роки, в створенні соціологічного портрету столиці в межах чинного правопису, навчання мови (зокрема з цього року й слухачів віком 65+ у партнерстві з Життєлюбом). Відзначила Ірина Євгеніївна й проєкт Словопис та підсумувала, що питання мови не залишається лише в університетських авдиторіях.
В.о. ректора Олександр Турунцев у вступній промові наголосив на важливості тієї роботи, яку ведуть грінченківці на мовному фронті, відзначив проєкт Словопис і розповів про ідею створення віртуального музею української мови, завершив фразою “Мова – це зброя”.
На круглому столі пролунали доповіді науковців про стан і перспективи розвитку мови. Катерина Городенська, завідувач відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор зазначила, що вже 5 років чинний новий правопис, проте дискусії про нього не вщухають. “Різні думки – це норма демократичного суспільства, – відзначила пані професор. – Проте у правописі немає подобається чи не подобається! Це не аргумент, не науковість! Чинний правопис – це не архаїзація, не пришестя націоналістів, це повернення україноцентричних норм!”
Особливості сучасної мовної ситуації в Києві окреслив у доповіді Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови. У доповіді п.Кремінь проаналізував назви київських вулиць, закладів, страв (наприклад, у Макдональдз назви чизбургер, капучино не відповідають чинному правопису), відзначив, що найбільша кількість порушень мовного закону – в інтернет-просторі. Уповноважений із захисту української мови проаналізував етапи впровадження “Мовного” закону й розповів про прецеденти накладання штрафів (76 відсотків звернень завершуються складанням протоколу й штрафом). “Наша боротьба полягає в тому, щоб українська мова ніколи не була загрожена й майбутні покоління не мала таких системних проблем, які ми маємо”, – відзначив у підсумку Тарас Кремінь.
Також під час заходу наголошувалось, що українська мова офіційно внесена до систему перекладів Єврокомісії — eTranslation (безоплатного онлайн-інструменту для перекладу текстів та офіційних документів всіма 24 мовами ЄС), що дуже важливо для України, і сприятиме переговорам щодо членства нашої країни в Євросоюзі.
Динаміку мовної ситуації в місті Києві представив Михайло Вінтонів, завідувач кафедри української мови Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Пан Михайло відзначив, що в кризових ситуаціях завжди посилюється роль мови, й виділив кілька важливих етапів у нашій історії, які є синусоїдою. Науковці кафедри досліджували ергоніми, урбаноніми, дрімоніми, зовнішню рекламу в десяти районах міста за 10 років. Деякі результати дослідження представив п.Вінтонів. Також розповів про інші ініціативи кафедри, зокрема про курси української мови для людей із порушенням слуху, про збільшення кількості годин вивчення мови з 2 до 3 кредитів, це державницький підхід.
Про роботу Національної комісії зі стандартів державної мови розповіла її Голова, Юлія Чернобров. Вона повідомила, що 6 вересня набув чинності Стандарт для вивчення української як іноземної рівнів А1-С2, який дав правову основу для започаткування сертифікації української як іноземної. Також розповіла пані Юлія про роботу з формування змісту правничих понять і термінів, про вічну, дискусійну тему розмежування свого й чужого, вибору й перекладу термінів тощо. “Від слів треба перейти до діла, – зауважила Голова Нацкомісії. – Сила мови в силі кожного мовця, у справі збереження мови всі ми – активні діячі”.
Про безбар’єрність як нову цінність українського суспільства розповіла в своєму виступі Ольга Новікова, член Національної комісії зі стандартів державної мови. Вона відзначила, що актуальним є питання створення робочої групи з напрацювання стандарту реабілітаційної термінології (оскільки сьогодні є розбіжності в називанні людей з інвалідністю).
Завершився круглий стіл підписанням Меморандуму про партнерство та співпрацю між Національною комісією зі стандартів державної мови і Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка.
Авторка Олена Даниліна
