КРАЩЕ ОДИН РАЗ ПОБАЧИТИ, НІЖ СТО РАЗІВ ПОЧУТИ

«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути», – каже народна мудрість, віддаючи очевидну перевагу одному з органів чуття. Чому так сталося, звідки це пішло?
Дослідивши історичні перипетії, вдалося розмотати клубок інтриг, ниточки від якого дістались навіть сьогодення.
Давнина. Українське містечко. На центральній площі роздають вареники, голубці, налисники під заклики зробити Ониська головним. Люди їдять та Ониська слухають, який обіцяє усім та все відразу. Прогнати з містечок та сіл поганих і покликати хороших, збільшити вміст гривень у вузликах під подушками, огородити тини частоколом, топити печі взимку цілодобово тощо. Гарно так балакає, немов співає. І всі починають щось робити.
Мотря та Килина зачаровано насіння лузають, а невдоволеним чоловікам, які їх кличуть додому, пояснюють: у них флешмоб.
Василь та Спиридон обмальовують хати, називаючи це мурал – артом. Приятелям – соняхи та вишиванки, усім іншим – щось невиразне таке, філософське, брудне малюють. Від того всього тріщать чуби у злодіїв, які не можуть второпати, що хочуть сказати таким артом: є в тих хатах гроші чи нема, лізти туди чи не лізти.
Петро та Орест на своїй вулиці сміття прибирають, роздаючи інтерв’ю про благодійність, а коли спускається глупа ніч, викидають його на сусідній куток, але про це вже дружньо мовчать.
Словом, усі стараються, усі. Цього разу так хочеться вірити Ониськові як нікому.
Пройшов час. Може, рік, а, може, й два чи п’ять. І знов Онисько захотів стати головним. Знову на площі про поганих і хороших в гучномовець каже, обігріти й нагодувати усіх людей на планеті обіцяє, пісний суп роздає.
І починають збиратися люди. Мотря та Килина, замерзлі, в кожухах ідуть. Василь та Спиридон заляпаними глиною, а не фарбою, руками розмахують. Петро та Орест замість грабель на плечах пошматовані злими псами віники несуть. Усі йдуть, але щось от з усіма не так. Не так, як було раніше. В очах немає блиску.
Але Онисько не здається, промову починає. Обіцяє всім знову багато чого: і те, й те, і п’яте, й десяте. Але люди, рахуючи його обіцянки, перебивають після 99-ї: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути!». Голосно так перебивають, грізно.
І Онисько замовкає, і сумно з міста плентається. А народна скарбничка мудрості поповнюється ще одним прислів’ям! :)
Щоправда, кажуть, що то насправді народна мудрість передбачила перемогу візуальних засобів комунікації над аудіо- засобами. Тобто телебачення вже тоді здолало радіо. Але хто ж це достеменно знає? Справа ж давня.
#Словопис #рідна_мова #гумор #народна_мудрість #коротюля