Дивовижний світ українських паліндромів
Кит на морі романтик. Здається, що це звичайне речення, можливо, з якогось літературного твору, чи чийсь вислів. Але якщо подивитись у глибину речення, зануритись у нього, можна побачити, що це речення незвичне й цікаве. Тож у чому його незвичність? А в тому, що його можна прочитати навпаки і отримати те ж саме речення. Китнамор іром ан тик. Цікаво, правда?
Такі слова, речення, вірші називають паліндромами, перевертнями, раком літеральним та паліндромоном .
Слово, число, набір символів, словосполучення або віршований рядок, що однаково читається в обох напрямках (зліва направо та справа наліво) – це і є паліндром.
Паліндроми зустрічаються в музиці, біології й літературі. В музиці їх використовують зазвичай у класичних творах. Такі методи в своїй музиці використовували Себастьян Бах, Йозеф Гайдн, Пауль Гендеміт, Бела Барток, Антон Веберн, Ігор Стравинський та інші відомі композитори.
Прикладом паліндромів в біології є послідовність нуклеїнових кислот (ДНК, РНК), що містять однакові нуклеотиди.
Найбільш цікавим видом серед паліндромів є ті, що зустрічаються в літературі – вірш-рак або вірш-паліндром. В Україні вони зʼявились у 17 столітті, першим автором віршів-паліндромів є Іван Величковський, який дав визначення віршу-раку: «Рак літеральний єсть вірш, которого літери, і вспак читаючися, той же текст виражають».
Розрізняють два види віршів – вірш-паліндром і вірш-паліндромон. Вірш паліндром складається з речень-паліндромонів. Тобто кожне речення перевертається, але якщо читати повністю вірш навпаки то сенс втрачається. Вірш-паліндромон – це єдиний від початку до кінця паліндромон, його сенс не змінюється при читанні навпаки.
Такі вірші та речення не легко вигадати, але серед українських діячів є ті, кому це вдалось, про що свідчать такі збірки: «Око» Миколи Мірошниченка, «Віче мечів» Анатолія Мойсієнка, «Не здуру ґуру дзен» Назара Гончара, «Періодична система слів» Івана Іова, роман-паліндром «Чар Драч» Олександра Шарварка та інші.
Найдовшим в українській мові паліндромоном є «Епос і нині сопе» зі збірки «Паліндромони» Івана Лучука.
Цей паліндромон налічує 3333 знаки.
Існує безліч прикладів паліндромонів в літературі, ось декілька з них:
* Уму – мінімуму! (Назар Гончар)
* І розморозь зором зорі (Любов Сердунич)
* Ущипне — та шатен: пищу! (Олег Будзей)
* А результатів? Вітать лузера! (Андрій Мудрий)
* А баба на волі — цілована баба.
* Три психи пили Пилипихи спирт.
Паліндроми здатні вразити, захопити, зацікавити своїх читачів своєю особливістю. Вони складні й легкі одночасно, їх важко вигадати але ж так цікаво читати. Їх продовжують використовувати в музиці, віршах, текстах та й просто в житті.
Марія Куюн