ДВАДЦЯТЬ ВЕРСІЙ МЕЛОДІЇ СКОРИКА + ОДНА

Як музичним ключем можна відкрити душу українця? Чому, коли ми говоримо Скорик, продовжуємо – Мелодія… В чому прихована додаткова емоційна вартість шедевра. В дні пам‘яті геніального українця композитора Мирослава Скорика розмовляємо про секрет уславленого твору з відомим віолончелістом, науковцем та продюсером, багаторічним імпресаріо композитора Олександром Пірієвим.

КОР. Здається, ви сотні разів виконували цей твір. Вам це допомогло розгадати секрет Мелодії?

– Мелодія Мирослава Скорика має декілька офіційних назв, які зафіксовані у автографах композитора, на сайті композитора та можна зустріти у численних наукових працях. Сьогодні нам вже відомо, що Мирослав Михайлович створив понад 20 авторських версій.

Премʼєрною версією Мелодії, яка стала однією з головних тем кінострічки «Високий перевал» став варіант флейти соло у супроводі струнного оркестру. Також у фільмі звучить найвідоміша сьогодні з версій – для скрипки соло зі струнним оркестром. Саме ця версія набула найбільшої популярності, зокрема  з появою в історії цього твору імені Богодара Которовича, нашого видатного українського скрипаля та педагога. Саме в реалізації цього твору відбувся ключовий діалог «митець-композитор і митець-виконавець», утворюючи неймовірну, потужну суміш, яка дала подальше, надпотужне позаекранне життя цьому Твору. Тому що життя Твору, як наголошував сам Мирослав Михайлович, залежить лише від Виконавця. Композитор-Митець народжує, а життя твору залежить від Виконавців-Митців.

КОР. Ви маєте статистику, скільки звучала “Мелодія” Скорика, хоча б приблизно в кількісному виразі?

– Сьогодні статистика має такий вигляд, що “Мелодія” Мирослава Скорика звучить офіційно щонайменше 100 раз на рік. Тобто кожний третій день десь на Планеті звучить цей незабутній трихвилинний твір – і це лише офіційна статистика. Але по факту, звичайно, що набагато більше.

Тож, повертаючись до назви, нині загальноприйнята назва «Мелодія». Але поділюся одним нашим професійний жартом. «Мелодія ля-мінор» – так теж часто називають цей відомий твір, позначаючи її тональність. Але в деяких версіях Мирослава Михайловича для її виконання солістами-вокалістами, з певних причин фізіології голосів, тональність була змінена на один тон нижче. Відповідно – твір почав звучати у соль-мінорі. З цієї причини ми з Мирославом Михайловичем жартували, що “Мелодія ля-мінор” дуже пристойно звучить і в соль-мінорі.

В останні десятиліття сформувався такий вислів – “Мелодія Скорика”. Два слова, які сьогодні об’єднують в Україні розуміння української музики з точки зору нашого музичного коду, геному і самі по собі є об’єднаними: коли ти кажеш прізвище «Скорик», відразу продовжуєш  –  «Мелодія». Коли кажеш «Мелодія», якщо вона «чиясь», то значить «Мелодія Скорика». Оці два слова утворили стале словосполучення. Так само, і канонічне виконання твору, яке стало результатом співпраці Мирослава Скорика, композитора і одного з перших виконавців – Богодара Которовича. Важливим фактом, що у 80-х роках вдалося зробити перший студійний запис, який сьогодні зберігається у Фонді Українського радіо. І це дійсно унікальне відчуття – почути Твір у тому складі тими виконавцями. Можливо тому сьогодні казати: “Мелодія з кінострічки Високий Перевал” – не дуже точно і влучно, бо твір набув іншого змісту та значення не тільки для композитора Мирослава Скорика, а й для всієї Музичної України. Тим самим став просто “Мелодією”.

КОР. Дійсно, в цій метафоричності є відображення української народної традиції. Мелодія стала брендом,  з власної назви вона перетворилася на загальну? Як це трапилося? Секрет – в студію!

Якщо говорити про Мелодію, зразу згадуються слова самого Мирослава Михайловича: “Не питайте, я й сам не знаю, як так склалося”. Тому що це дійсно правда. Твір, який був народжений для кіно, насправді, не мав на меті стати в подальшому окремим. Це сталося шляхом певних доленосних збігів. Поява зв’язки Композитор – Виконавець дозволило зробити неймовірних поштовх для Мелодії абсолютно в інший вимір. Єдина деталь, що, звичайно, цей виконавець мав бути світового рівня, ким і був прославлений скрипаль Богодар Которович.

Цікава деталь: цей твір дуже короткий і триває близько 3 хвилин. Але він увібрав в себе всі основні етапи творчості самого Скорика. А я відзначу, що Мирослав Скорик один з небагатьох митців сучасності, хто створив шедеври практично в кожному з існуючих музичних жанрах – від опери до кіномузики. Ці різноманітні елементи виражені у його власному авторському стилі, а в “Мелодії” всі вони поєднанні з українським мелосом, з ритмічними фігураціями та з класичним письмом Автора… Все це «обʼєднано» в цих трьох хвилинах.

У виконанні музиканта на сцені це поєднання народжує унікальні відчуття всередині самого людського серця, створює особливу індивідуальну емоцію сприйняття. Мирослав Михайлович – геній, адже розгадав секрет цієї Простоти, коли слухацьке серце відкривається миттєво, ніби чарівним ключем. Саме в цей момент у слухача і закладається зерно Твору – своєрідного музичного геному українства.

КОР. Наскільки я розумію, Мелодія стала ключем до всієї величезної творчості спадщини композитора, яку сьогодні, в день його спочинку 1 червня 2020 року ми згадуємо.

-Певна річ, “Мелодія” – одна з… Мирослав Михайлович, як людина величезного таланту створював умови для власного розширення горизонтів в творчості, не обмежучи себе лише в одному напрямі музики. Тому “Мелодія”, для мене особисто, лише один з прикладів цих шедеврів. Серед них три симфонічні стовпи: «Карпатський концерт». «Гуцульський триптих» в основі якого хрестоматійна кінострічка Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» через і, безумовно, Перший віолончельний концерт за який автор отримав найвищу мистецьку нагороду у 1980-х: Премію імені Тараса Шевченка. З іншої сторони джазові парафрази на твори композиторів Минулого відкривають абсолютно інші грані постаті Скорика. Так само, як і Опера «Мойсей», яка на межі тисячоліть отримала Благословення Папи Римського Іоанна-Павла ІІ, демонструє всю глибину та масштаб творчості Мирослава Скорика. Але, мабуть, саме після прослуховування “Мелодії” в мене складається відчуття, що ця магія музики Мирослава Скорика починає працювати далі у поєднанні з українським геном автоматично. Неначе ключем відкрили серце і там ген Добра, і це відкриття залишається зі слухачем на все життя!

КОР. Дуже цікаво, що це наче просте рішення для складної духовної роботи – сприйняття вже набагато складнішої музики, долучення до музичної мови. Мелодію навіть можна проспівати, адже існують серед іншого і вокальні версії Автор

– Секрет доволі очевидний, адже на поверхні є проста мелодія, що запам’ятовується. Навіть проспівати перші ноти ні в кого не буде складнощів, але лише перші ноти… Твір в оригіналі написаний для соло інструменту. Тому у реалізації авторських варіантів для хору, і вокальних версій загалом, виникали певні складнощі. Звичайно, що професіонал це заспіває. Просто ці складнощі пов’язані зі структурою, яка потребує набагато глибшого осмислення. Але слухачу це здається легким, доступним. Це його залучає до прослуховування. Заспівати  ви можете завжди перші декілька тактів. Крок за кроком далі буде складніше і складніше. Далі є кульмінація, яку заспівати може лише професійний вокаліст.

Але саме ці перші ноти “Мелодії” дають можливість кожному зі слухачів, фактично, наодинці проспівати ці такти, бути залученим до співтворчості. Тому для нас виконавців почути оплески в перші секунди звучання “Мелодії” було і залишається абсолютно нормальним явищем. Глядач відчуває моментально в серці цей фідбек, це відтворення свого «голосу». А далі вже насолоджується глибинами, які закладені в цьому зовні дуже простому, як може здатися на перший погляд, творі. А Мелодія, між тим, має дуже багато композиційних деталей: різні темпи всередині, різноманітні ритмічні фігурації, динаміка… Там багато закладено нюансів, які пов’язані були у композитора самим формуванням цього трихвилинного твору. Мелодія, без сумніву, є ознакою геніальної концептуальності, адже поняття концепція для Мирослава Скорика мала визначне значення, коли він народжував черговий музичний твір.

КОР. Отже, простота і концептуальність = шедевр?

– Сам Автор не міг говорити про свій твір, як шедевр. Це було б дуже дивно. Шедевр з’являється після виконання, і ніхто не може бути гарантом, що Твір стане шедевром.

В посиланні пропонуємо унікальний запис Мелодії у виконанні хору Національного радіо під орудою автора Мирослава Скорика, соло на віолончелі – Олександр Пірієв.

Фото: УНІАН