З нового року, наче з чистого аркушу паперу, ми багато чого зазвичай розпочинаємо. Новий проект, нову поведінку, нове ставлення, нові знайомства, зрештою, носити нову сукню чи новий кашкет. І ось на фоні всього нового наче ляпас може прозвучати оце “прівєт”. Ніяких прівєтів, категорично! “Привіт!” – радісно й осмислено озвемося ми до нових днів та викликів, […]

Приймати вітання, подарунки від рідних та близьких людей, колег – один із приємних атрибутів новорічних свят. Разом із цим ми приймаємо до себе в душу тепло, зворушливу проникливість, приємні емоції – словом, все те, що наснажує нас і живить. Ну а коли вживаємо слово “принімаємо” – то ми автоматично приєднуємось до тієї когорти людей, в […]

Нехай Новорічні свята не відволікають вашу пильність. От, наприклад, коли ви вітаєте когось із Новорічними святами, вітайте особисто! А не лічно, бо лічно – не личить вживати тим, хто має амбіції послуговуватись правильною українською)) Тож зі святами вас! СловОпис. Особисто. #Словопис #рідна_мова #вивчаймо #знання #особисто #скороНовийрік

Для того, щоб весело провести свята, необхідно правильно до них готуватись. Ось, наприклад, ніщо не заважає нам розглядати дотримання мовної норми в якості одного з елементів, який наближає дух свята. Саме тому варто запам’ятати, що в українській мові існує слово різдвЯний. Веселих свят та щастя у прийдешньому році! #Словопис #рідна_мова #вивчаймо #знання #силапізнання #традиції #Різдво

Правильна відповідь на це питання для багатьох – все одно що математика для впертого гуманітарія: ну коли там синуси, тангенси, котангенси… Коли купа чисел, і їх так багато, що й не відразу знаєш, як воно і що 🙂. Насправді ж тут все чітко й математично: в українській прикметника багаточисленний (багаточисельний) взагалі немає. Це калька з […]

Навіть бурхливі святкування новорічних та Різдвяних свят не повинні нас збити з пантелику і применшити нашу пильність щодо грамотного вживання рідної української 🙂 Бо “а саме” – жодним чином не “а іменно”!)) Вживати суржик – це все одно що тягнути з року, що минає, всякі зайві клопоти, неприємності, проблеми. Кому це треба? Тож починаймо нову […]

Якщо ви ще не достатньо популярні (не так, як вам би того хотілося), то саме з тієї причини, що неправильно формулюєте свої бажання)) “Хочу бути любімцем публіки”, – думаєте, мабуть, ви. І неправильно думаєте. А от коли почнете думати правильно – улюбленцем – тоді неодмінно ним і станете. Знаєте, у вербальному світі дрібниць не буває. […]

Чиста мова – це як чисті вікна, в які ми дивимося на навколишній світ. Світ, сповнений гармонійних сподівань, змін та приємних очікувань. Але так триває доти, допоки не з’являється оце “канєшно”, яке безцеремонно здатне заляпати чисті вікна лінгвіністичним брудом. Тож чи треба нам оте канєшно? Звісно, ні! Дбаймо про чистоту рідної мови)) #Словопис #ріднамова #гігієнамови […]

Як ви розумієте, немає ніякого вопше. Але разом із цим воно, на жаль, є. І його багато. І вживають оце те, чого нема, де завгодно – на вулиці, в тролейбусі, в магазині, в аудиторії. І від цього – великий дискомфорт і прикрість. Адже українська мова прекрасна, багатогранна, співуча, а тут – оце вопше. Словом, не […]

За часи радянської влади мовознавство «вірило», що літера «ї» в українській абетці з’явилася лише 1873 року (принаймні, такі відомості подає Українська Радянська Енциклопедія). Заперечувати цю доктрину було безнадійною справою, яка могла спричинити проблеми в науковій кар’єрі. Тому українська мова стрімко втрачала розуміння винятковості та унікальності літери «ї», яка міститься лише в нашій абетці, а тому […]