Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка
Недільний ранок із водієм маршрутки

Багато людей щодня пересуваються на маршрутках, але мало що знають про те, як водії відчувають себе на цій роботі. Ми зустрілися із Володимиром – водієм столичної маршрутки номер 535 і дізналися більше. Наближаючись до місця зустрічі, за кілька метрів відчуваємо запах кави і пряників. — Ранок починається з кави. Попереду цілий день і бажано бути […]

Емоційне здоров’я може відновитися навіть чашечками кави

Завідувач ННЦ культури лідерства та за сумісництвом викладач кафедри практичної психології Київського університету імені Бориса Грінченка Юлія Бреус вивчає емоційне здоров’я та інтелект людини. Розробила і реалізувала ряд авторських тренінгових програм для різних категорій населення, була учасником багатьох конференцій, а також має ряд фахових видань, затверджених МОН. З Юлією Володимирівною ми поспілкувалися після майстер-класу, який […]

Як Тіціан допоміг одружитися закоханим

Творчість одного італійського живописця, кращого представника Венеційської школи епохи Високого і Пізнього Відродження не лише зачарувала увесь світ своєю гармонійністю, а й допомогла одружитися парі, шлюб якої здавався неможливим. Його ім’я стоїть поряд із такими митцями як Мікеланджело, Леонардо да Вінчі і Рафаель. Це – Тіціан Вечеліо – художник, який переважно писав картини на біблійні […]

Іній

Фантастичне слово – іній. Воно робить привабливою зиму! Іній на деревах, на вікні, навіть на віях! Іній – це казковість. Мереживу, яке створює іній, можуть позаздрити найвправніші у світі майстри! Як це природі вдається – одна з нерозгаданих людством таємниць.Тож насолоджуймось новими враженнями! Від зими, від інею і – від пізнання таких прекрасних українських слів 🙂

Паводок

Актуальне для цих днів слово, коли на Закарпатті буяє повінь. Повінь, повідь, паводок – усе слова одного синонімічного ряду. Ясно, що ключове в цьому слові – вода. А паводок… Можливо, наші предки вправно скоротили колись до одного слова аж три: “впало багато води” 🙂 Хтозна. Тож якщо вже й трапляються в нашому житті оті паводки, нехай вони […]

Грецькі чи волоські горіхи?

Філіжанка запашної кави та жменька горіхів – що може бути краще, коли на календарі – понеділок? У жменці – насправді мішок необхідної енергії. Але те, що живить нею – волоські, а не грецькі горіхи. І походить назва, як свідчать мовознавці, не від греків, а від волохів, які жили на території Центальної, Східної та Південно-Східної Європи. […]

Не мішати чи не заважати?

“Не мішайте мені!” – як часто ми чуємо, а то й самі кажемо цю фразу. Мішаючи праведне з грішним, як сказали б наші предки, які й придумали цей вислів. Бо можна мішати суп ложкою чи насіння моркви з піском. А ми ж не суп, ми – Всесвіт 🙂 Тож – відкараскаються від нас лише тоді, коли правильні […]

25 листопада – День пам’яті жертв голодомору

Українцем бути нелегко й непросто. Як свідчить історія, у певні її періоди – ще й смертельно небезпечно. Мільйони загублених життів… І – лише тому, що українці… Зрозуміти це неможливо. Як і пробачити. Адже кожне людське життя – безцінне. А тут – мільйони загиблих і мільйони – ненароджених… Тож – пам’ятаймо про це!

Хвилюватися

Цікаве слово – хвилюватися. Мабуть, походженням від слова “хвиля”. Коли накотить отак купа почуттів, вражень, думок, переживань, а потім – відхлине. Тобто життя як море. І в ньому – всілякі хвилі, яких інколи так багато, що вони утворюють хвилювання. Тож не хвилюйтеся так дуже ні про що, адже після хвиль, за морськими законами, має бути […]

Щоб мова “не шкварчала”

Як відомо, ми невпинно й невтомно боремося із суржиком. І ось зовсім недавно в рамках цієї боротьби започаткували рубрику “Голохвасти”, в якій цитуватимемо наших політиків і їхнє недолуге знання української. Слухайте, ну нехай вчать! Може, після мови й щось корисне для країни зробити захочуть? А раптом! 🙂 Словотвір “голохвасти” – походженням із відомого твору “За двома […]