АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ – ЗНАВЕЦЬ 60 ІНОЗЕМНИХ МОВ

Агатангел Кримський (літературний псевдонім А.Хванько) – людина – легенда, людина – унікум. Він – один із найпомітніших представників української науки та культури кінця 19 та початку 20 століття. Син кримського татарина та білоруски, блискучий студент московського інституту східних мов, перекладач та викладач, залюблений в українську мову та її історію, спираючись на можливості, які відкривало йому знання шістдесяти іноземних мов, десятки перекладів відомих письменників арабського світу та неймовірну кількість розвідок про історію ісламу, мусульманських країн, покидає одного дня кафедру в Москві. І – вирушає до Києва та стає секретарем новоствореної Академії Наук, яка без його підтримки та сили не змогла би вистояти.
Агатангел Кримський народився у 1871 році у Володимирі-Волинському на Волині у родині вчителя історії. Згодом родина переїде до Черкащини. Майбутній учений ще з раннього дитинства був надзвичайно здібним, тож батьки віддають його спочатку до протогімназії в Острозі, а згодом – до Другої київської гімназії. Саме після цього навчального закладу Кримський проходить за конкурсом до Колегії Павла Ґалаґана, де навчається у Павла Житецького, який знайомить його зі світом української мови та культури. Із цієї Колегії Кримський виносить не лише любов та базові знання з україністики, але й перші вивчені іноземні мови. Відразу по випуску молодий вчений вступає до Лазаревського інститут східних мов у Москві, де продовжує займатись сходознавством. Після успішного завершення навчання, прослуховування курсів із всесвітньої історії, самостійних студій над українською мовою, відрядження у Сирію та Ліван, декількох років викладанні на кафедрі східних мов у Москві, Кримський змінює курс та йде на поклик Києва.
Агатангел Кримський ніколи не був активним носієм будь-якої політичної ідеології. У Києві він береться до нової для себе адміністративної діяльності. Кримський був зацікавлений у сильній команді, тому до НАН приєднуються найбільш помітні вчені того часу. Саме тоді в Україні розпочинається наукове сходознавство. З 1921 року Кримський стає директором Інституту української наукової мови, працює професором всесвітньої історії у Київському університеті, є редактором «Записок Історично-філологічного відділу Української Академії наук». Як бачимо, Кримський на той час переживає злет наукової діяльності.. Паралельно до наукової діяльності видатний сходознавець працює над перекладами та видає декілька збірок власних віршів і оповідань.
Саме завдяки Агатангелу Кримському існує школа й традиція перекладів зі східних мов на українську. Очевидно, що сходознавець, який володів великою кількістю східних мов, мав широкий вибір авторів, твори яких варто було донести до українського читача. Відтак з’являються переклади із Омара Хайяма, Сааді, Гафіза, Міхрі-хатун, Фірдоусі та Антари. Показово, що всі ці автори нині вважаються вершинами східної поезії та літератури. Якби Кримський не займався теоретичною літературознавчою діяльністю, йому було би надзвичайно складно зуміти передати колорит і культурне значення тих чи інших образів, метафор, які притаманні східній поезії. Відтак, Кримський пише великі пояснювальні статті або намагається дібрати максимально коректні відповідники, які наблизять розуміння почуттів героїв до українського читача. Разом із тим, вчений критикував російську школу перекладу зі східних мов, яка часто вписувала російські реалії в переклад.
Пропонуємо до уваги переклад газелі Гафіза:
Серце — скинія святині: для любові тихий храм.
Очі — дзеркало, щоб любо відбивалася ти там.
Я забув і сьогосвітнє, й тогосвітнєє життя:
Ти — єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я.
Та чи зважусь я ступнути на поріг твоїх палат,
Де й зефір не сміє віять, а побожно йде назад?!
Як колись було Меджнуну, так мені воно тепер…
Вік минає — все вмирає,цей — живе, а той помер…
На душі — скарбниця щастя, я з кохання наче цар.
Це все ти мені даруєш, це од тебе щедрий дар!
Хай твій образ, милий, гарний, не стирається з очей:
Там йому затишне місце, неприступне для людей.

З 1929 року вченого почали переслідувати, періодично звільняти з посад. У 1941 році його арештовують та ув’язнюють у Костанаї (Казахстан), де видатний сходознавець помер у 1942 році. І лише 1957 року його було реабілітовано.
Можна лише уявити, скільки б могла ще зробити ця геніально талановита людина, якби не втрапила у пазурі радянщини… Але й те, що зроблено ним, назавжди перетворило Агатангела Кримського на найпомітнішу у світі фігуру серед перекладачів, сходознавців, науковців. А нам, українцям, дало привід справді пишатися тим, що він зробив.
#Словопис #ріднамова #відоміукраїнці #вивчаймо #пізнаваймо #Агатангел_Кримський