УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ: ЖУРНАЛІСТИКА ПІД ЗАГРОЗОЮ?
Які результати стійкості вітчизняних медіа у 2018 році? Про це дискутували в Американському домі 23 жовтня 2018 року. Йшлося про такі важливі теми: стійкість медіа до динамічної інформації; результати індексу стійкості медіа (MSI); партнерство Агентства США з глобальних медіа (USAGM) з українськими ЗМІ; ризики та здобутки розслідувальної журналістики в Україні сьогодні.
Індекс медіастійкості (MSI) в країні, аналіз факторів впливу на ЗМІ щорічно визначає Американська Рада міжнародних наукових досліджень, яка працює у понад 80-ти країнах світу. Експерти назвали параметри оцінювання:
– свобода слова,
– професійність журналістики,
– різноманіття новинних джерел,
– медіа-бізнес,
– плюралізм джерел,
– діяльність допоміжних установ.
– плюралізм джерел,
– діяльність допоміжних установ.
Кожен із зазначених параметрів оцінюється за шкалою від 0 до 4 балів. За словами Катерини Лаби, проектного менеджера Інституту висвітлення питань війни та миру: «Україна має двієчку».
Називались такі актуальні загрози для української журналістики: кількість нападів та тиску на медійних фахівців, відсутність належних розслідувань та покарань винних, незастосування існуючих юридичних механізмів, проблеми з цифровим телебаченням та прогалини в діяльності ради з питань телебачення.
Одним із найбільш критичних питань є надто вільний вхід до професії та безвідмовне надання посвідчень та прав журналістам.
Злободенною проблемою є невисокий рівень оплати праці. Це призводить до зниження мотивації та якості матеріалів, а кваліфіковані фахівці залишають сегмент. Вітчизняна економіка диктує умови, тому редакціям зручніше та рентабельніше утримувати універсального журналіста, незважаючи на те, що велика кількість обов’язків знижує якість роботи.
Шляхи фінансування медіасфери – непрозорі, власники ЗМІ ховаються в офшорах. Це дозволяє робити висновки щодо об’єктивності новин.
Не лише традиційні українські ЗМІ втрачають джерела доходів, бо інфраструктура не сприяє їхньому розвиткові, а й помирають друковані ЗМІ. На сьогодні існує нагальна потреба у фахівцях медіабізнесу.
Низький бал має журналістська освіта, оскільки теорія відірвана від практики, випускники мало затребувані галуззю.
Проте складається краща ситуація з інституціями, які підтримують та допомагають ліквідувати недоліки. «Радіо Свобода» для розвитку суспільного мовлення запрошує фахівців із Америки, які допомагають налаштувати зв’язок обміну контентом, проводять тренінги, висвітлюють події в період інформаційної війни. «Голос Америки» запрошує стажерів для навчання у професійному викладенні новини та створення телерепортажів.
Михайло Ткач, журналіст «Схеми: корупція в деталях –RFERL», зазначив, що розслідувальна журналістика має бути успішною. Глядачам презентовано ролики, в яких засвідчено перешкоджання законній професійній діяльності знімальної групи (Медведчук – перельоти, Генеральний прокурор – весілля сина). Тож сьогодні гострим залишається питання захисту своїх прав у випадку бездіяльності державних органів.
Маємо надію, що програма партнерства в галузі мас-медіа сприятиме розвитку вітчизняного медіа сектору, допоможе подолати розрив між теоретичним наповненням курсів у вишах та реаліями професії, а українські журналісти зможуть вільно ділитися з американськими колегами досвідом протидії інформаційній війні.
@Karinna Sardaryan