Швендяти
Швендяти – слово для вихідних днів. А ще якщо їх три – то швендяти не перешвендяти!
Швендяти (а також вештатися, плентатися) – це коли немає особливо чим зайнятись, а зайнятись начебто й хочеться, тож і починає людина швендяти: тинятися, ходити туди-сюди, блукати. Ще так деколи говорять про того, хто ходить дуже повільно, не поспішаючи.
Походження слова – невідоме. Можливо, прийшло в нашу мову з тих часів, коли на нашу благодатну землю у важких облаштунках потрапляли, наприклад, вікінги – шведи, але оскільки ці облаштунки та скандинавський темперамент не дозволяли їм пересуватися швидше, тож і ходили вони отак повільно, тобто швендяли собі. Це як варіант. Жоден, як ви розумієте, очевидець не може ані підтвердити, ані спростувати оцей гіпотетичний факт ![]()
Але зараз, щоб швендяти, не обов’язково бути вікінгом. Можна просто швендяти! І якщо вам добре від отого швендяння – то й швендяйте собі на здоров’я! ![]()
#Словопис #рідна_мова#поповнюймо_словниковий_за