Поп-арт Херсона у часи війни

Українці можуть здивувати всюди, навіть у найбільш несподіваних місцях.

Перебуваючи в Білефельді – затишному та яскравому місті на північному сході Північного Рейну-Вестфалії в Німеччині, я відвідав не лише популярні туристичні місця, а й кілька гуманітарних центрів, які опікуються
українськими біженцями, організовують різноманітні заходи та навіть концерти для дружньої та новоствореної української громади.

На моє здивування, в одному з таких волонтерських центрів мій погляд був прикутий до кількох картин, що випромінювали хаотично-грубий і водночас потужний заряд війни, страждань, бунтарства й надії.

Їх написав молодий художник із Херсона Олексій Совертков на грубо розірваних картонних коробках гуманітарної допомоги, надісланої до Білефельда, а звідти – в Україну.

Такий стиль не міг залишити мене байдужо-апатичним. Для мене ці картини нагадували квіти, що пробиваються крізь асфальт, зрошений кров’ю українських жертв війни.

Глибоко зворушений, я майже годину блукав коридорами цього гуманітарного центру, розглядаючи картини й вдивляючись у їхні деталі. У голові спалахували образи артилерійських вибухів, крики поранених мирних
жителів, вулиці Херсона, вкриті великими й малими воронками від дронів, снарядів і мін…

У якому стилі написані ці вуличні картини, зрошені сльозами та кров’ю невинних жертв? Я не знаю. Усі вони мали вигляд унікальних та захоплювали. Проте, можливо, в них можна побачити щось від поп-арту Енді Воргола, гранжевих робіт Ральфа Стедмана, графіті Баррі МакГі та спрій-мистецтва Футури 2000, з глибоко інтегрованими етно-українськими мотивами.

У будь-якому разі, українські художники можуть несподівано вразити…
навіть у найнесподіваніших куточках цього світу.

Автор тексту та фото Олег Харченко