Олександр Турунцев: «Нашому Університету є чим пишатись»

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка — єдиний заклад вищої освіти, що належить територіальній громаді міста, і впевнено з року в рік піднімає освітню планку. Історія Університету Грінченка
починається з 28 вересня 1903 року — від заснування Київської церковно-учительської школи, що згодом зазнала низки реорганізацій, але спершу була перетворена на Київську українську учительську семінарію, якій було присвоєно ім’я Бориса Грінченка. Новітня ж історія вишу почалась у 2009 році, коли заклад із суто педагогічного перетворився на справжній Університет і став посилювати свої позиції в освітянському середовищі.
І от зараз це престижний ЗВО, випускники якого є цінними кадрами і для органів державного управління, і для бізнес-структур. У цьому році Університет зазнав ще одного оновлення і зараз його очолює як
виконуючий обов’язки ректора Олександр Турунцев.

Що сьогодні являє собою Київський столичний університет імені Бориса Грінченка?

Університет зараз — це 13 факультетів, Інститут післядипломної освіти, Фаховий коледж «Універсум» та Докторська школа. Заклад освіти має розвинену інфраструктуру — налічує 5 навчальних корпусів, сучасну
бібліотеку, спортивні комплекси з басейном, тренажерними та спортивними залами, спортивний майданчик на даху навчального корпусу, понад 90 SMART-аудиторій, Цифровий хаб інноваційних рішень, навчальний кіберполігон, Wi-Fі зони, концертні, хореографічні та конференцзали, гуртожитки, теле- і радіостудії, пресцентр, центри компетентностей, лабораторії та майстерні, видавництво, ресурсний центр підтримки студентів з інвалідністю.
Скажіть, чи багато ЗВО можуть похвалитись такою інфраструктурою? Основні наші перетворення відбулись саме за каденції нинішнього мера Віталія Кличка, і я впевнений, що зміни на краще будуть продовжуватись.
Йдучи в ногу з часом, Університет створює безпечне та інклюзивне середовище для всіх учасників освітнього процесу, що відповідає останнім викликам часу — пандемія, а слідом військова агресія. Зокрема, працює Цифровий кампус Університету, що, за потреби, забезпечує дистанційне навчання. У всіх навчальних корпусах створено безбар’єрне освітнє середовище з аудиторним фондом і необхідним технічним устаткуванням. Ну і, звісно, вимога військового часу — усі корпуси мають укриття.

І що це дає Університету? Як це вплинуло на його престижність?

За нас говорять цифри. Висока рейтингова позиція Університету Грінченка спостерігається у всіх міжнародних рейтингах, у яких представлений заклад:
— 11 місце з-поміж майже 200 університетів України у міжнародному неакадемічному рейтингу, що дослі-джує якість представлення та популярність університетів світу у вебпросторі UniRank University Ranking;
— 14 місце з-поміж майже 300 закладів вищої освіти України у рейтингу «Webometrics Ranking of World Universities», який оцінює представлення ЗВО у вебпросторі;
— 15 місце в рейтингу за показниками цитування профілів науковців Transparent Ranking:
Top Universities by Google Scholar Citations;
— 15 місце в рейтингу репозиторіїв Transparent Ranking: All Repositories.
Особливої уваги заслуговує участь Університету Грінченка у глобальному рейтингу Times
Higher Education Impact Rankings, який вимірює вплив ЗВО на досягнення Цілей сталого розвитку ООН. У 2024 році Університет посів 23 місце з-поміж закладів вищої освіти України, представлених у рейтингу. Завдяки інтеграції принципів сталого розвитку у всі сфери діяльності Університет Грінченка не лише покращує свої позиції в рейтингах, але й робить значний внесок у формування відповідального
суспільства та підготовку фахівців, здатних вирішувати складні завдання сучасного світу.

Тоді, ймовірно, має постійно зростати кількість охочих вступити до Університету?

Взагалі-то Київський столичний університет імені Бориса Грінченка і не полишив лідерських позицій в освітньому просторі України, готуючись до 2024/2025 навчального року.
Вступна кампанія цього року показала, що Університет — популярний не лише в м. Києві та Київській області, а й серед абітурієнтів з усієї країни. Згідно з рейтингом вступних заяв бакалаврів, Університет посів
12 місце в Україні, а абсолютні показники набору цього року перевищили аналогічні показники минулої вступної кампанії. Впізнаваність і популярність Університету пояснюється насамперед наполегливою і без-
перервною роботою всього колективу Грінченківців упродовж навчального року.
У процесі підготовки до вступної кампанії в Університеті було оновлено значну кількість освітніх програм, осучаснено зміст навчальних дисциплін, покращено матеріально-технічну базу, удосконалено цифрове середовище тощо. Для вступників були запропоновані нові, як бакалаврські, так і магістерські освітні про-
грами, що не мають аналогів на теренах України. Прикладом унікальних програм є: на бакалаврському рівні — «Медіапродюсування», «Соціальна психологія», «Маркетинг та цифрові комунікації», «Корейська мова
і література», «Акторське мистецтво драматичного театру і кіно», на магістерському рівні — «Сімейна психологія», «Комунікаційний дизайн і територіальна айдентика», «Біографістика і текстологія» тощо. І, звісно, не забуваймо, що завдяки нашій приналежності до міської структури ми маємо можливість організувати нашим студентам практику в департаментах та службах столиці, а також залучити до викладання представників керівних структур Києва.

І, звісно, тут не останню роль відіграє й оснащення Університету? Ми багато чуємо,
що столичний ЗВО має гарне фінансування і забезпечений усім необхідним, відповідно
до сучасних вимог, і що заклад інноваційний…

Осередком інновацій в Університеті є Цифровий хаб інноваційних рішень, створений у межах проєкту Громадського бюджету-2021, місія якого — забезпечення безперервного розвитку цифрових компе-тентностей освітян міста Києва, студентів та викладачів Університету. Цифровий хаб поєднує
чотири інноваційні простори —простір мобільного навчання, мультимедіа-простір, простір робототехніки і голографії, інтегрований простір віртуальної та доповненої реальності з унікальними технологіями, які доповнюють реальний світ штучними елементами, перетворюють зображення на гаджеті в 3D-моделі. Саме технології віртуальної реальності в умовах запровадженого військового стану дозволяють забезпечити формування соціально-емоційної компетентності, яка є необхідною в сучасному цифровому
соціумі.
За півтора роки роботи Цифровий хаб прийняв понад 3000 відвідувачів. Серед них — вчителі
київських шкіл, які одними з перших випробували можливості нового обладнання, студенти різних
спеціальностей — від філологів до фізіотерапевтів, викладачі Університету та працівники бібліотек міста. Кожен знайшов тут щось своє: хтось навчився створювати голограми, хтось відкрив для себе нові можливості
для представлення навчального матеріалу, а хтось збагнув, як використовувати штучний інтелект
у повсякденній роботі. Особливо вражає різноманіття проведених заходів. Тут і серії тренінгів для вчителів, і захопливі заняття для студентів, і навіть етнографічна практика з використанням VR- технологій. Цифровий хаб став місцем, де традиційна освіта зустрічається з майбутнім, створюючи унікальний симбіоз знань
та інновацій.
Цифровий хаб інноваційних рішень — це не просто простір. Він об’єднує зусилля багатьох людей, які вірять, що освіта в Україні може і повинна бути сучасною. Технології, які ще нещодавно здавалися фантастикою, стають буденним інструментом у руках студентів та викладачів, змінюючи підхід до навчання та професійного зростання.
Така розвинена інфраструктура не лише забезпечує комфортні умови для навчання та роботи, але й створює унікальне освітнє середовище, де кожен студент має можливість розкрити свій потенціал, отримати практичні навички та підготуватися до викликів майбутньої професійної діяльності.

Про рівень Університету дійсно говорять вже далеко за межами Києва і Київської
області, як і про якість викладацького складу…

Так, Університет приділяє значну увагу розвитку персоналу: ми маємо потужний кадровий потенціал, забезпечуємо умови для ефективної роботи й професійного розвитку співробітників. Заклад заохочує пра-
цівників до професійного та особистісного розвитку, створює для цього належні умови. Зокрема,
постійно розробляються програми підвищення кваліфікації та на високому рівні проводяться
заняття для працівників Університету з метою розвитку дослідницької, дидактичної, цифрової, лідерської компетентностей, для адаптації нових працівників, тренінги для підтримки і збереження ментального здоров’я тощо.

(Фото Романа Ратушного)

Коли ми говоримо про розвиток Університету, ми можемо казати, що і на міжнародній арені його впізнаваність зростає?

Поглиблюючи інтеграцію в міжнародний простір вищої освіти і науки, Київський університет імені Бориса Грінченка співпрацює з провідними інституціями багатьох країн світу.
На сьогодні Університет має близько 100 партнерів з таких країн, як Польща (Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Сілезький університет, Білостоцький університет, Краківська академія імені Анджея Фрича Моджевського, Католицький університет імені Яна Павла ІІ в Любліні та інші), Іспанія (Університет Кадісу, Університет Жирони, Університет Гранади), Італія (Університет Фоджа, Університет Палермо), Брюссельська школа журналістики та комунікацій (Бельгія), Японія (Університет Тойо, Університет Яманаші, Університет Ямагати), Литва (Вільнюський університет, Університет Миколаса Ромеріса,
Литовський університет спорту, Європейський гуманітарний університет), Словаччина (Університет Костянтина Філософа), Румунія (Університет Західної Тімішоари, Університет імені Овідія у Констанці), Чехія (Остравський університет) та інші.
Крім того, зараз реалізуються 3 міжнародних проєкти в межах програми Еразмус+. Ще два міжнародні проєкти виграно за результатами конкурсу у 2024 році.
Також на сьогодні діє 22 програми академічної мобільності Еразмус+ з європейськими університетами, що дозволяє студентам навчатися за програмами обміну. Упродовж року участь у програмах академічної мобіль-
ності взяли 93 наших студенти, серед яких здобувачі різних рівнів вищої освіти.

Яким Ви бачите майбутнє Університету?

Академічна спільнота Університету визначила стратегічні пріоритети на 2023–2027 роки, які передбачають підготовку конкурентоспроможних професіоналів за сучасними освітніми програмами; проведення акту-
альних наукових досліджень; відповідальне служіння громаді для сприяння післявоєнній розбудові країни на засадах сталого розвитку та європейської інтеграції України.
Основними засадами розвитку Університету є співпраця і партнерство; відповідність суспільним потребам і ринку праці; відповідність світовим і національним стандартам якості освіти та наукових досліджень; ефективність, результативність і економічна доцільність; інноваційність та орієнтація на досягнення сучасної науки і технологій; сталість; прогностичність; відкритість; цілеспрямованість; відповідність запитам майбутніх поколінь.
Одним із пріоритетів Університету є студентоцентризм — розвиток свідомих і відповідальних громадян, цілісних та культурних особистостей, професіоналів та лідерів. Студентоцентрований підхід проявляється у проєктуванні та реалізації освітніх програм, створенні умов для повноцінного їх опанування здобувачами освіти, сприянні діяльності органів студентського самоврядування, участі представників студентської спільноти в управлінських процесах, забезпеченні захисту прав здобувачів освіти.
Завдяки переліченим підходам та цілям Університет буде і надалі забезпечувати високу якість освіти, здійснювати підготовку фахівців за актуальними, потрібними суспільству освітніми програмами, які від- повідають запитам стейкхолдерів та міжнародних партнерів; мати ефективну внутрішню систему забезпечення якості вищої освіти.

(Інтерв’ю було опубліковане в друкованій версії газети «Вечірній Київ»)