Як уникнути психологічного вигорання в системі освіти

Нотатки з Форуму практичних психологів закладів освіти Києва

До Всесвітнього дня психічного здоров’я у Київському Палаці дітей та юнацтва відбувся Форум практичних психологів закладів освіти «Ментальна варта: психологічна підтримка в системі освіти Києва».
Організаторами події стали Департамент освіти та науки міста Києва, Департамент інформаційно-комунікаційних технологій, ГО «Агенція розвитку освітньої політики», інші.

Йшлося про розвиток екосистеми психологічної допомоги у сфері освіти Києва, розвиток професійного потенціалу практичних психологів закладів освіти, збереження ресурсів та запобігання вигоранню.

Під час форуму працювало 17 авторських студій, де практичні психологи говорили про інновації в системі превенції та психологічної роботи, опрацьовували техніки саморегуляції для стабілізації емоційного ресурсу, розглядали практичні кейси кризового реагування, опановували арт-терапевтичні практики з психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу тощо.

«Ментальне здоров’я ‒ основа ефективної діяльності кожної дитини та дорослої людини. І питання захисту психічного й психологічного здоров’я у дошкільнят, школярів, студентів та їхніх сімей постає особливо гостро. Для нас вкрай важливо, щоб діти отримували своєчасну підтримку. Тому завдяки ефективній роботі міської влади в усіх 1055 закладах освіти комунальної форми власності у штат уведена посада практичного психолога. Ці фахівці стали опорою для дітей, допомагали відчувати захищеність та безпеку, що особливо важливо в умовах повномасштабної війни», ‒ повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

На заході були присутні також і представники НМЦ практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи було засновано 1998 року для забезпечення психологічного супроводу освіти в Києві. У складі центру – досвідчені спеціалісти з досвідом практичної роботи в галузі психології та соціальної педагогіки. Центр виконує організаційно-методичні функції в галузі практичної психології та соціальної педагогіки, підтримуючи психологічну службу міста та розробляючи рекомендації для психологів, педагогів і батьків. Таким чином новітні досягнення впроваджуються у практику.

Зокрема Ірина Хома, практичний психолог НМЦ практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Університету Грінченка, зауважила:
«Ми маємо інструментарій для того, щоб упоратися зі стресом ‒ для учнів, для батьків, для освітян, для усіх людей. Із власної практики додам ще людей-хелперів, медиків, поліцейських, інших, хто має запит, як впоратися з травмою свідка. “Коли я бачу щось, то настільки в це вникаю, що це стає частиною життя”, ‒ з таким запитом звертаються за допомогою, і ми допомагаємо повернути ресурс, повернутись до життя. Працюю також із військовими, ветеранами, родинами в кол-центрі “Варто жити 5522”. У Центрі проводимо для вчителів тренінги, конференції, як спілкуватися з військовими, як допомагати сім’ям, як сказати дитині про втрату, як відновити свої ресурси, плануємо також великий проєкт про толерантне спілкування».
«Варто жити 5522» – всеукраїнський кол-центр безоплатної психологічної допомоги для цивільних та військових українців, місією якого є збереження психологічної стійкості українців під час війни, розвиток культури звернення до фахівців з психічного здоров’я, доступність кваліфікованої психологічної допомоги для кожного українця https://vartozhyty.com.ua/

Марія Величко, практичний психолог НМЦ практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Університету Грінченка, розповіла про сучасні терапевтичні технології:
«Гра “Радіти разом” гарно працює для дітей молодшого шкільного віку, й для підлітків. У грі є картки “Поради для радості”, картки – це підказка, підключаємо арттерапію для пошуку ресурсів. Використовуємо тактильні іграшки, антистреси з різним наповненням, кібукі-терапію, картки з їжачками, картки “Радіти знов”, японський сад (пісок і каміння, для пропрацювання страхів) – усе це дієві інструменти».
Хібукі – терапевтична програма з Ізраїлю для підтримки дітей, які пережили травми, особливо пов’язані з війною. В її рамках дітям дають іграшкового собаку, що допомагає долати страхи та тривоги. Психологи стверджують, що цей метод ефективний у роботі з травматичними станами. В Україні хібукі став частиною освітнього процесу та використовується як інструмент психологічної підтримки в школах. Особливості української версії включають дві книжечки про історію хібукі та додатковий елемент ‒ кишеньку на животику собаки для терапевтичного ефекту.

Наталя Година, практична психологиня Центру професійного розвитку педагогічних працівників міста Києва, арттерапевтиня, юнгіанська консультантка, яка переймала досвід ізраїльських колег по роботі з травмою, на Форумі проводила авторську студію на тему «Чутливі питання: життя після втрат»: «Дякую ізраїльським колегам, які дали нам протоколи, що справді працюють. У нас такого досвіду не було, а в них ці протоколи відпрацьовані. Усім, що ми від них отримали, ми поділилися з першою ланкою ‒ з педагогами міста Києва: яку першу психологічну допомогу надати, як заспокоїти дитину, на які прояви звернути увагу, як зрозуміти потребу дитини. Ці протоколи були направлені на те, що спочатку ми опановуємо своє дихання, далі своє тіло, а потім ми тільки можемо опанувати свої думки і робити якісь дії. Бо поки ми не впоралися з двома першими ланками, вплинути на свої думки дуже важко».

Директорка Центру професійного розвитку педагогічних працівників міста Києва Аліна Рогова зазначила: «Основним завданням Центру є професійний розвиток, консультативна і психологічна підтримка педагогів міста Києва. Сьогодні ми виставляємо локацію для того, щоб показати, чим займається центр і які послуги ми надаємо».

Центр професійного розвитку педагогічних працівників міста Києва обрав своїм гаслом «Навчання впродовж життя / Never stop learning». Це гасло підкріплено завданнями Центру:
узагальнення та поширення інформації з питань професійного розвитку педагогічних працівників;
координація діяльності професійних спільнот педагогічних працівників;
формування й оприлюднення програм підвищення кваліфікації;
надання психологічної підтримки педагогічним працівникам;
консультування педагогічних працівників.

Автори: Олена Даниліна, Вероніка Подгорна, Софія Ярова.
Фото: Олена Даниліна