БЕЗ КІНЦЯ ВОДУ ВАРИТЬ

10 жовтня – Всесвітній день психологічного здоров’я. Здоров’я, яке часто впливає на багато чого. Про душевний, спокій, гармонію, необхідність здорової комунікації  – сила силенна народних приказок. Нагадуємо тут деякі з них. Дуже колоритні, влучні і вичерпні. У вас є нагода в цьому пересвідчитись 🙂

Без кінця воду варить.

Мабуть, з лівої ноги встав.

Як хоче — сокоче, а як не хоче — кудкудаче.

І так і сяк, а все не так.

Того мені бажається, чого вдома не мається.

Хоч піду до їх, та не піду в двір; хоч піду в двір, та не піду в хату; хоч піду в хату, та не сяду за стіл; хоч сяду за стіл, та не буду їсти.

Хто в ліс, а хто — по дрова.

Ти йому — «стрижене», він тобі — «голене».

Їй кажеш «ячмінь», а вона каже «гречка».

Ти йому про Тараса, а він — півтораста.

Ти йому про діло, а він тобі про козу білу.

Хоч кілка на голові теши, а він своє.

Хоч гавкай на нього — нічого не вдієш.

Се таке, що не уступить ні кінному, ні пішому.

Про мене, Семене, хай усі коло мене, аби я зверху.

Хоч на споді лежатиму, а в вічі плюватиму.
Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться!

Упертий гірше свині.

Ти його хрести, ти його святи, а воно в болото лізе.

Горбатого могила виправить.

Нехай книш, аби не паляниця.

Нехай буде гречка, аби не суперечка.

Говори до нього — як горохом об стінку.

І знову за рибу гроші.

Уперта коза вовку користь.