Чи готові українці до цифровізації освіти?

Недавно Київський Палац дітей та юнацтва гостинно приймав освітян ІІ Форуму «Цифровий простір Освіти Києва», який організовано й проведено за ініціативи Департаменту освіти і науки та спільно з Департаментом інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, а також за підтримки Klitschko Foundation і Київ Цифровий. Університет Грінченка як флагман столичної освіти долучився до форуму «Цифровий простір Освіти Києва» і презентував Цифровий хаб інноваційних рішень.

(В.о. ректора Університету Грінченка Олександр Турунцев
із працівниками Університету під час заходу)

Цифровий хаб інноваційних рішень було відкрито в Університеті Грінченка в серпні 2023 року. Тож працівники науково-дослідної лабораторії цифровізації освіти на форумі представили експозицію, що демонструвала потенціал Цифрового хабу інноваційних рішень
для розвитку освітнього середовища столиці, зокрема безперервного розвитку цифрової компетентності освітян міста. Цифровий хаб поєднує чотири інноваційні простори, в кожний з яких інтегровано елементи штучного інтелекту — простір мобільного навчання, мультимедіа простір, простір робототехніки і голографії, інтегрований простір VR/AR/MR.
Найбільшу зацікавленість учасників форуму викликали:
• інструменти штучного інтелекту для підтримки педагогічної
діяльності;
• імерсивні технології в освітньому процесі;
• інноваційні рішення для візуалізації навчального контенту.

«Такі заходи як сьогодні – надважливі в умовах війни. Вони об’єднують міста з усієї країни. Люди спілкуються між собою, діляться досвідом, виробляють спільну позицію. Також це важливо для виробників обладнання, вони можуть побачити чого не вистачає в освіті. На виставках представлені вироби випускників, які направлені на захист, військові потреби. Київ стає провайдером, флагманом».
Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України

Під одним дахом зібралися понад 500 експертів, вчителів, директорів київських шкіл та керівників органів освіти, учнів та запрошених гостей, зокрема – делегація освітян із Миколаєва та Херсона.
«Мій заклад – ровесник України, йому 34 роки. Нас створили як креативний мистецький простір, і втратити зараз те, що ми напрацьовували всі ці роки, не можна. Треба зберегти…», – відзначила Анжеліка Мельник, директорка Херсонського Таврійського ліцею мистецтв Херсонської міської ради.
Учасники взяли участь в обговоренні таких тем, як EdTech-рішення в освіті та інструменти аналізу даних, ресурси цифрового простору для підтримки ментального здоров’я, штучний інтелект в освіті, цифрова етика та безпека.

На двох поверхах Палацу під час роботи Форуму розгорнулася виставка «Цифрова освіта: майбутнє вже сьогодні». VR-окуляри, макети, дрони, роботи, різні прилади, які здатні змінити процес навчання або були створені учнями на уроках – це далеко не повний перелік представлених цікавинок.
«Це робот-пилосос, який показує нам, що, якщо ми маємо фантазію і деталі лего, ми можемо зробити будь-що», – каже 11-річний Тарас, вихованець школи № 250 Деснянського району. Цей механізм він зібрав самостійно під час одного з групових занять.
«Це для мене як хобі, я збираю роботів, мені це подобається», – поділився 12-річний Кирило.
«Наш навчальний заклад отримав спеціальний грант Інституту модернізації освіти, були виділені кошти і ці 8 наборів лего. Цей експеримент із груповими заняттями, де дітки можуть збирати роботів, доволі успішний. Якщо є можливість отримати такий грант – це дуже класно, це супер, якщо ви отримаєте такі набори і проводитимете на рівні школи подібні заняття», – розповів Андрій Сергієнко, викладач Тараса та Кирила.
На виставці були представлені продукти різних компаній, які виробляють сучасне обладнання на навчання. Компанія Leater представила цифрові лабораторії, робототехніку для молодшого та середнього шкільного віку, різноманітні камери, інтерактивні дисплеї тощо. «Цифрові лабораторії є універсальними, тому ви можете обрати одну базу і до неї докупити необхідні датчики, зекономивши гроші, і використати лабораторію для декількох предметів», – зазначили представники компанії. Компанія Umag є українським виробником дидактичних матеріалів й макетів вибухонебезпечних предметів. Виробники пропонують власне бачення оснащення навчальних кабінетів у рамках вимог Міністерства освіти і науки: “За основу своїх робіт беремо 3D друк, наші художники розмальовують фігурки, тому потім всі вони мають гарну яскраву форму.” Dixi Education представили продукцію американської компанії, яка спеціалізується на STEM-освіті та робототехніці. «Наші набори дозволяють дітям самостійно збирати різні види роботів, які керуються пультом. Це сприяє розвитку командної роботи та моторики учнів», – розповіла представниця Dixi Education Марія.
Крім виставки, на Форумі проводилися експертні студії. Так, на студії «Цифровий супровід індивідуальної освітньої траєкторії» спікерами виступили Таїсія Коваль, завідувачка кабінету відділу навчально-методичної роботи та дистанційної освіти Київського палацу дітей та юнацтва та Володимир Литвиненко, заступник директора Київського палацу дітей та юнацтва з цифрових рішень.
«Дитина, в першу чергу, орієнтується на свої здібності та прагнення і сама обирає свою індивідуальну траєкторію», – розповідає пані Таїсія.
Ірина Поліщук, директорка Київської Малої академії наук, презентувала флагманський проєкт Київської МАН – цифровий конкурс захисту робіт. Уся організація конкурсу автоматизована: від реєстрації до оцінювання. Тепер кожен учасник може завантажити свою роботу одним натисканням кнопки, що значно спрощує процес. «Цього року ми отримали 1848 робіт, і всі вони будуть оцінені відповідно до визначених критеріїв. Уся організація захистів наукових конференцій проводиться через смартфон. Це дозволяє зробити процес більш зручним і ефективним для всіх учасників», – поінформувала Ірина Поліщук.
Сучасна освіта має акцентуватися не лише на результатах та досягненнях, а й, у першу чергу, на інтересах та мріях дитини. Сьогодні цифровізація стає дуже затребуваною, адже чимало наших дітей, які залишаються частиною українського освітнього процесу, перебувають на окупованих територіях або за межами держави, збільшується кількість дітей з особливими освітніми потребами, внутрішньо переміщених осіб. Тому потрібно надати можливість здобувати освіту доступною та ефективною формою для всіх, враховуючи всі особливості та нюанси.
«Індивідуальна освіта – ти стаєш творцем власної долі», – відзначив Віктор Книш, модератор та креативний продюсер Київського палацу дітей та юнацтва.
Про цифрові рішення в освітній сфері завдяки штучному інтелекту розповіла запрошена спікерка Яніна Хижинська, академічна директорка Unique School та освітніх проєктів Unique Hub.
Яніна зазначила, що Ші – це майбутнє людства, а все тому, що він є багатофункціональною системою, яка дає змогу використовувати його в усіх сферах нашого життя. У Києві цифровізація активно впроваджується у сферу освіти, зосереджується увага на розвитку нових технологічних сервісів, які підвищують доступність та якість освіти для учнів і вчителів.
Зокрема заплановано впровадження освітніх дашбордів нового покоління, удосконалення системи моніторингу закладів освіти, розвиток інструментів аналітики та покращення цифрових сервісів для всіх учасників навчального процесу. «Столиця України демонструє лідерство в діджиталізації освіти, створюючи ефективну, зручну та безпечну систему для кожного здобувача знань. Київ інвестує в майбутнє, забезпечуючи доступ до якісної освіти навіть у найскладніших умовах», − заявив Валентин Мондриївський, заступник голови КМДА.
Форум «Цифровий простір Освіти Києва», що проходив у Києві 12 березня 2025 року, був другим, але вже планується третій. Цифровізація освіти – це не тільки індивідуальний підхід до учнів, а й безпека в навчальних закладах, спрощення комунікації між педагогами, учнями та їхніми родинами, покращення цифрових сервісів для всіх учасників навчального процесу, використання штучного інтелекту.
«Організація освіти – це сучасність, це якісна послуга, а найголовніше – це кваліфіковані, конкурентні й розумні діти, що свідчить про правильний вектор стратегічного розвитку нашої освіти», – заявив Валентин Мондриївський.

Над матеріалом працювали: Олена Даниліна, Стелла-Міньтяу Макарова, Карина Мурашко, Анна Швець, Марина Богуславська, Вероніка Даневич
Фото: Стелла-Міньтяу Макарова, Карина Мурашко

(Статтю було опубліковано в друкованій версії газети “Вечірній Київ”)