БЕЗ КІНЦЯ ВОДУ ВАРИТЬ
10 жовтня – Всесвітній день психологічного здоров’я. Здоров’я, яке часто впливає на багато чого. Про душевний, спокій, гармонію, необхідність здорової комунікації – сила силенна народних приказок. Нагадуємо тут деякі з них. Дуже колоритні, влучні і вичерпні. У вас є нагода в цьому пересвідчитись
Без кінця воду варить.
Мабуть, з лівої ноги встав.
Як хоче — сокоче, а як не хоче — кудкудаче.
І так і сяк, а все не так.
Того мені бажається, чого вдома не мається.
Хоч піду до їх, та не піду в двір; хоч піду в двір, та не піду в хату; хоч піду в хату, та не сяду за стіл; хоч сяду за стіл, та не буду їсти.
Хто в ліс, а хто — по дрова.
Ти йому — «стрижене», він тобі — «голене».
Їй кажеш «ячмінь», а вона каже «гречка».
Ти йому про Тараса, а він — півтораста.
Ти йому про діло, а він тобі про козу білу.
Хоч кілка на голові теши, а він своє.
Хоч гавкай на нього — нічого не вдієш.
Се таке, що не уступить ні кінному, ні пішому.
Про мене, Семене, хай усі коло мене, аби я зверху.
Хоч на споді лежатиму, а в вічі плюватиму.
Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться!
Упертий гірше свині.
Ти його хрести, ти його святи, а воно в болото лізе.
Горбатого могила виправить.
Нехай книш, аби не паляниця.
Нехай буде гречка, аби не суперечка.
Говори до нього — як горохом об стінку.
І знову за рибу гроші.
Уперта коза вовку користь.