Українська - сучасно і своєчасно! Проект Університету Грінченка

ВОЛЬТЕР ТА УКРАЇНА: ЯК ФРАНЦУЗЬКИЙ МИСЛИТЕЛЬ ВІДКРИВ СВІТУ КОЗАКІВ

Вільні, рівні, вони самі роблять свій вибір, обирають владу, йдуть до кінця у боротьбі за справедливість. Такими бачив та описував українців французький мислитель Вольтер (1694 – 1778).

Вольтер одним із перших на Заході використав термін «українці», ставши таким чином його популяризатором.

Тож який вигляд мала наша країна в описах одного з найбільших французьких філософів-просвітників?

Зізнаючись власноручно в тому, що не є сильним у географії, Вольтер, вслід за де Бопланом (відомим інженером та картографом французького походження, який також писав про Україну) пише про наші землі таке: колись вони належали стародавній Скіфії, а потім почали колонізуватись греками, про що свідчать архаїчні написи на стінах київських храмів (тут можна допустити версію, що за грецькі він міг прийняти кирилічні написи).

Він пише також загалом про складність поняття «Русь» (la Russie), яке розподіляється на регіональні утворення: Велику, Малу, Білу, Чорну, Червону. Україну або Київську землю автор ототожнює з «Малою чи Червоною Руссю», що розміщується по обидва боки річки Дніпра.

Говорячи про козаків, Вольтер пише таке: «Українці, яких називають козаками, є поєднаним збіговиськом давніх роксоланів, сарматів і татар (Les Ukrainiens qu’on nomme Cosaques sont un ramas d’anciens Roxelans, de Sarmates, de Tartares réunis)». І тут, як зазначається у Вікіпедії, він явно суперечить Боплану, який постійно підкреслював приналежність козаків до руської нації й використовува стосовно них означення «Rus», «Russiens».

До слова: Роксоланією на середньовічних картах позначали територію Південної Русі, а сарматами часто називали поляків.

Плутається філософ і щодо релігійних витоків українців, то називаючи їх католиками, то констатуючи, що козаки сповідували грецьку релігію. Щодо релігійних витоків, то він вказує таке: «Спочатку в цій країні були лише язичники та магометани».

При цьому Вольтер знав історію хрещення Русі, головну роль у якому зіграли Ольга та Володимир.

Але насправді багато уваги у своїх працях Вольтер приділяє саме козакам.

Невелика за об’ємом, але значна праця, яка була досить популярною та викликала ажіотаж у ті часи у світі – «Історія Карла ХІІ». Вольтер та українці – саме у цій праці філософ розкрив своє справжнє ставлення до України. Він був досить неоднозначним у свої баченнях. Він описував українців, а саме козаків як вільних борців за свободу та демократію, які не здаються навіть у найскладніші та жахливі часи для країни.

У випадках із козацтвом Вольтеру імпонує те, що в Україні не народ залежить від влади, а влада покірна народу.

При цьому ось зо він пише про козаків: «Вони нічого не бояться, і живуть вільними. Вони б’ються до смерті навіть за найдрібнішу здобич з такою ж відвагою, що й Карл ХІІ, розпоряджаючись коронами».

Але головне протиріччя у думках Вольтера в тому, що він був гострим противником війни та будь-яких насильницьких дій, тож не міг стовідсотково позитивно оцінювати козаків і називав їх «найбільш чудернацьким народом, який коли-небудь існував на землі».

Вольтер змалював погляди, походження та діяльність козаків. Саме ці уявлення відіграли визначну роль в європейському баченні України. Можна сказати, що Вольтер намагався розкрити сутність українців для усього світу. Хоча в його працях міститься досить багато суперечливих думок, він відкрив козаків справжніми, такими, як вони були, у своїй постійній боротьбі.

Також мислитель констатував поступове згортання автономії «козацької країни» в інтересах розвитку централізованої імперії, яка виникла на Сході.

Олена Чирак,

студентка Інституту журналістики Університету Грінченка

Тетяна Пивовар